пятница, 9 января 2015 г.

Українська мова. 5 клас.

Рецензенти: Проців Г.А., завідувач Чемеровецького РМК



Автори:
              Гожа Валентина Віталіївна, вчитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Циківської ЗОШ І-ІІ ступенів, старший учитель,
               Анохіна Ніна Петрівна  вчитель української мови та літератури вищої кваліфікаційної категорії Вільховецької  ЗОШ І-ІІІ ступенів



Дидактичні матеріали для тематичного контролю навчальних  досягнень учнів з української мови (за новою програмою). 5 клас.

      Посібник містить тестові тематичні завдання (у двох варіантах) та тексти  контрольних диктантів, контрольних переказів,  аудіювання, читання мовчки для перевірки рівня знань учнів з української мови у 5 класі.
   Завдання складено відповідно до чинної програми з української мови для
 5 класу.

Для вчителів української мови
   


2014 рік

ПЕРЕДМОВА
     Посібник призначений для контролю навчальних досягнень учнів 5 класу з української мови.
      Завдання до тематичних робіт розроблено відповідно до нової  програми Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України для загальноосвітніх навчальних закладів  й охоплюють усі передбачені нею лінгвістичні теми. Завдання складаються із закритих і відкритих тестів,
кожен з яких оцінюється одним балом, і розроблені так, щоб учні, виконуючи їх, виявляли вміння розпізнавати вивчені мовні явища, групувати й класифікувати їх,, сполучати слова, доповнювати, трансформувати, добирати речення, а також  виявляти розуміння значення мовних одиниць та особливостей їх використання в мовленні. Також посібник містить тексти  контрольних диктантів, контрольних переказів,  аудіювання, читання мовчки. 

Контрольні роботи 

Контрольна робота № 1
«Повторення вивченого в початкових класах»
І варіант
1.     Виділіть рядок, у якому всі слова – іменники чоловічого роду.
     А) обруч, гай, село,вітер, ліхтар;
     Б) річка, сад, мурашка, шпак, двері;
     В) кінь, обруч, крик, вікно, глек;
     Г) світ, капітан, світ, птах, перець.
2. Виділіть рядок, у якому всі слова – дієслова.
    А) малювання, малювати, малюнок, малюю;
    Б) прийти, йду, зайти, хода;
    В) колише, щебече, колисати, колисанка;
    Г) думати, знати, стояти, бігати.
3. У якому реченні не з дієсловом треба писати разом?
    А)Він (не) хтував усіма доказами (З газети).
    Б) Хай дух свободи (не) погасне в серцях прийдешніх поколінь
 (І. Гнатюк).
    В) І неситий (не) виоре на дні моря поле (Т.Шевченко).
     Г)Серце мліло, (не)хотіло співать на чужині  (Т.Шевченко).
4.Визначте, яке слово поділене на значущі частини.
А) Літ-о. Б)Літ-ній. В)Під-літ-ок.Г) Л-і-т-у-в-а-т-и.
5. З'ясуйте, зі скількох звуків складається слово яблуко.
 А)Трьох. Б) Чотирьох. В) П'яти. Г)Шести.Д) Семи.
6.   Визначте відмінок виділеного в реченні іменника.
Трактор оре поле.
А) Називний.
 Б) Родовий.
 В) Давальний.
 Г) Знахідний.
 Д) Орудний.


7.  Вкажіть речення, в яких головні члени позначено неправильно.
       А) Футбольне поле ми обладнали гуртом.
        Б) В саду поспіли яблука і груші.
        В) Теплий вітер приніс із собою лоти.
        Г) Цей кінофільм ми дивилися вперше.
        Д) Увечері сонце сідало за хмару.
8.  Вкажіть іменник, вжитий в однині.
А)Вікна. Б) Дороги. В) Пролісок. Г) Хати. Д) Очі.
9. Визначте рядок, у якому всі прикметники слід писати разом.
А) в/осени, у/день, уві/сні, право/руч;
Б) по/вільно, далеко/далеко, до/в/кола, у/низ;
В) де/не/де, на/решті, з/ранку, у/ночі;
Г) на/весні, у/літку, в/ранці, після/завтра.
10. Визначте словосполучення, в якому виділене слово є головним.
 А)Похмурий день.
 Б) Бронзова стерня.
 В) Розумна людина.
 Г) Весела музика.
11.  Зазначте речення з помилкою у розстановці розділових знаків.
А) У лісі вже достигли суниці і чорниці.
Б) Школярі не лише посадили деревця, а й поливають їх.
В) Діти пішли до лісу і принесли звідти пораненого зайця.
Г) Юний друже бережи природу.
Д) У саду росли посаджені школярами яблуні, груші, абрикоси, сливи.
12. Визначте, який це текст.
Що найголовніше у житті? Одні твердять, що матеріальні блага. Інші дово­дять: важливіші від них духовні цінності. І вони, очевидно, мають рацію. Бо людина, яка ставить понад усе самовдосконалення, збагачується знаннями, витончує почуття, помножує свої розумові сили і здібності, приносячи більше користі і собі і народу, здобуває шану в людей. А це і приносить справжнє щастя.
1. Розповідь. 2. Опис. 3. Роздум.








Контрольна робота № 1
«Повторення вивченого в початкових класах»
ІІ варіант
1.Виділіть рядок, у якому всі слова – дієслова ІІ дієвідміни.
А) Копаєш, шкодити, виходить, несу;
Б) несемо, пишу, читаєш, граєш;
В) ростеш, береш, гріє, крутиш;
Г) стою, бачимо, кричить, мовчи.
2.Вкажіть речення, в яких підмет позначено неправильно.
А) Волейболіст вдарив м'яч.
     Б) Опеньки ми  збирали в корзину.
В) По річці пливли катер і пасажирський теплохід.
     Г) Телевізор усі дивилися допізна.
     Д) Уроки зроблені нами ще вчора.
3. У якому рядку всі слова – числівники?
А) Дев’ять, дванадцять, дванадцята, сорок вісім;
Б) мільйон, десяток, десятеро, одинадцять;
В) двоє, сім, сімнадцять, двадцять два;
Г) сімка, нуль, п’ятсот, двадцять, тридцять чотири.
4. У якому рядку всі слова – особові займенники?
А) Тебе, себе, мною, ніхто;
В) вашого, нами, кимось, якихось;
Г) кимось; дехто, якимись;
Д) мене, вами, її, він.
5. У якому рядку всі прикметники в знахідному відмінку однини матимуть закінчення –ю?
А) Дружня, синя, середня, незабутня;
Б) чудова, цінна, молода, цінна;
В) мужня, зелена, українська, літня;
Г) завтрашня, лагідна, давня, прозора.
6. У якому рядку всі слова – іменники?
А) Читанка, прочитано, читати, читання;
Б) прихилити, відхилити, схиляю, перехилити;
В) пише, колиханка, колише, шепоче;
Г) знання, вміння, розуміння сплячка.
7.Вкажіть спільнокореневі слова.
 А) Вода.
 Б)Водити.
 В) Завод.
 Г) Водний.

8.  Вкажіть речення з помилкою у розстановці розділових знаків.
А) Корови живляться травою, сіном.
Б) Повітряна куля піднялася високо, але рухалася повільно.
В)Діти повернулися з риболовлі, і принесли окунів.
Г)Вітер розгойдував берези й осики, а в кронах дубів глухо шумів.
 Д)Високо в небі подають голос журавлі і гуси.
9.  Визначте словосполучення, в якому виділене слово є головним.
А) Погожий день. Б) Бронзова куля. В) Весела людина. Г) Повільна музика.
10. Визначте тему тексту.
Вдягли багряний одяг клени. В золото нарядилися берези і осики. Повіє вітер і зірвані листочки опадають додолу.
Літають у небі зграями птахи. Вони готуються до відльоту у вирій.
А) Жовтіє листя. Б) Осінь.
11.         Виберіть закінчення тексту.
У Марійки волосся каштанове, густе і хвилясте. Очі темні і кмітливі. Ко­ли дівчинка сором'язливо посміхається, на щоках у неї з'являються ямки.
А)Марійка доброзичлива.
Б)Дивлячись на неї, зачаровуєшся дівочою вродою.
12.         Визначте у тексті речення, яке слід починати з абзацу.
1. Одного разу влітку я пішов рибалити. 2. Закинув вудочки і скучаю, бо не клює. 3. Раптом помітив, що немає поплавка. 4. Почав тягнути, а вудка гнеться, мало не ламається. 5. Врешті-решт таки витягнув щуку завбільшки з мою руку. 6. Більше мені ніколи так не щастило на риболовлі.
















Контрольна робота №2
«Словосполучення і речення»
І варіант


► Завдання 1-8 мають по три варіанти відповіді (по 1 балу), серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1.  Які є види речень за метою висловлювання? 
А) Окличні;
Б) розповідні; 
В) неокличні.
2.  Який серед перелічених членів речення є головним? 
А) Означення;
Б) додаток; 
В) присудок.
3.  На які питання відповідає обставина? 
А) Хто? що?;
Б) де? коли?; 
В) який? чий?
4.  У якому реченні виділене слово є означенням?
А) Сонце вже ховалось за гори.
Б) Узгір'я хмариною спускалось в море.
В) Повіяв ранковий вітер.
5.  У якому реченні присудок — складений  іменний? 
А) Море знов стало спокійне.
Б) Освітлений краєчок неба почорнів.
В) Потім також раптом зникли сонце і вітер.
6.  Яке речення є спонукальним? 
А) Нарешті прийшло літо!
Б) Не бійтесь заглядати у словник.
В) Синичко-сестричко, де твоє гніздечко?
7.  У якому реченні виділене слово є додатком? 
А) Шумить, не стихає бурхливе море.
Б) Мерехтить роса навколо на зеленій мураві. 
В) Вітер пісню співає стоголосо.
8.  У якому словосполученні правильно виділене залежне слово? 
А) Утихло кругом;
Б) співають півні; 
В)  стоїть над водою.
9. Член двоскладного речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, називається:
А) Обставиною;
Б) підметом;
В) додатком;
Г) присудком.

►  Завдання 10 (3 бали) передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позначений цифрою.
10.  Установіть відповідність між словом та його характеристикою: 
А підмет                 1   Прохолодним ранком пролітали над поля-
Б означення               ми журавлі.
В обставина           2  Прохолодним ранком пролітали над поля-
Г  присудок                ми журавлі.
                                3   Прохолодним ранком пролітали над полями журавлі.
                                4   Прохолодним ранком пролітали над полями журавлі.
                                5   Прохолодним ранком пролітали над полями журавлі.
































Контрольна робота №2
«Словосполучення і речення»
II варіант


►  Завдання 1-8 мають по три варіанти відповіді (по1 балу), серед яких лише один правильний. Потрібно вибрати правильний варіант відповіді.
1.  Які є види речень за емоційним забарвленням? 
А) Спонукальні;
Б) розповідні; 
В) окличні.
2.  Який серед перелічених членів речення є другорядним? 
А) Підмет;
Б) обставина; 
В) присудок.
3.  На які питання відповідає підмет?
А) Кого? що?; 
Б) хто? що?; 
В) що? де?
4.  У якому реченні виділене слово є додатком? 
А) Летять у далекому вирії гуси.
Б) Кожна травичка на своєму корені росте. 
В) Вишиває осінь золоті квітки.
5.  У якому реченні присудок — складений дієслівний? 
А) Вдома і стіни гріють.
Б) Із дерев спадають жовті ягідки. 
В) Він намагається зробити все добре.
6.  У якому реченні правильно виділене означення? 
А) Задумалось глибоко поле.
Б) А ми ту червону калину підіймемо.
В) Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає.
7.  Яке речення є спонукальним? 
А) Нарешті настали канікули! 
Б) Коли ти прийдеш?
В) Усміхнися всім навколо.
8.  У якому словосполученні правильно виділене головне слово? 
А За новим столом;
Б квіти рожеві; 
В мрій завжди.

 9. Другорядний член речення, що називає ознаку предмета, називається:
А) Обставиною;
Б) підметом;
В) додатком;
Г) означенням.
► Завдання 10 (3бали) передбачає встановлення відповідності. До кожного рядка, позначеного буквою, потрібно дібрати відповідник, позначений цифрою.
10.  Установіть відповідність між словом та його характеристикою: 
А додаток              1.   Лукавий чоловік завжди і всюди сіє незгоду. 
Б означення          2. Лукавий чоловік завжди і всюди сіє незгоду. 
В обставина          3.  Лукавий чоловік завжди і всюди сіє незгоду. 
Г   присудок          4.  Лукавий чоловік завжди і всюди сіє незгоду.
                      5. Лукавий чоловік завжди і всюди сіє незгоду.


























Контрольна робота №3
«Просте ускладнене речення»
І варіант
1.     Визначте, який член речення тут виділений.
Хату руки держать (Нар. творчість).
А) Додаток. Б) Означення. В) Обставина.
2.     Вкажіть речення з однорідними членами.
А) А там і ліс, і гай, і поле, і сині гори за Дніпром (Т. Шевченко).
Б) Стояли стоги торішнього поруділого сіна (3. Тулуб).
В) Вже їдуть великі вантажні машини (О. Довженко).
Г)Ясний сонячний промінь срібною доріжкою лягав
по снігу (М. Коцюбинський)
3.  Визначте, які однорідні члени є в поданому реченні.
Рядами струнко йдуть баби, жінки, дівчата (В. Сосюра).
А)Підмети. Б)Присудки. В) Означення. Г) Додатки. Д) Обставини.
4.  Визначте, в якому реченні пропущено кому при однорідних член;
А)Дорогоцінним багатством Карпат є букові ліси (І. Цюпа).
Б)Всякий труд почесний (Нар. творчість).
В)Олена раз у раз заглядала в вікно вибігала надвір і все зітхала
бідкалася (М. Коцюбинський).
Г)Хліб та вода то козацька їда (Нар. творчість).
5. Визначте, в якому реченні пропущено двокрапку при однорідних членах.
А) Тільки труд — життя основа, краса всевладного життя (ß. Сосюра).
Б)  У човні сиділо троє старий сивий рибалка і двоє юнаків з засмаглими обличчями (Ю. Смолич).В)Буйно піднімаються хліба трави (О. Копиленко).
В)Річка синіє, зітхає, сміється (М. Рильський).
6.  З'ясуйте, яке правило про вживання розділових знаків при однорідних членах речення ілюструє (є прикладом) подане речення.
Дід і онука мовчки сидять на ослінчиках перед вогнем (О. Донченко).
А) Кома ставиться завжди між однорідними членами, не з'єднаними сполучни- ками, а також перед сполучниками а, але.
Б) Кома ставиться перед другим повторюваним сполучником і(й), та та ін., з'єднують однорідні члени.
В) Перед неповторюваними сполучниками і(й), та, що з'єднують однорідні члени,  кома не ставиться.




7.  Вкажіть речення зі звертанням.
А) Климко витер холодними брудними пальцями очі й сів у своєму солом'яному
кублі (Григір Тютюнник).
Б) Київ мій, ти у серці завжди (В. Сосюра).
В) Климко жив удвох з дядьком Кирилом, відколи осиротів (Григір Тютюнник).
Г) Жили вони в залізничному бараці при самісіньких коліях (Григір Тютюнник).
8.  Визначте, де у реченні знаходиться звертання.
Скажи мені, дитя моє, скажи свою пригоду! (М. Вовчок).
1.На початку.
2.Всередині.
3.Наприкінці.
9.  Знайдіть речення, в якому при звертанні пропущено розділовий знак.
1.Тихі, ніжні зорі спадали з неба (Леся Українка).
2.Настала золота приваблива осінь (С. Скляренко).
3.Побратався сокіл з сизокрилим орлом (Нар. творчість).
4.Неси ж мене коню по чистому полю (І. Франко).
10. Вкажіть речення зі вставним словом.
1.Незабаром прискакали хуторяни з батьком Мехтодом.
2.Батько спинив коня, як годиться, віддав уклін січовому отаману і всьому запо­розькому війську.
3.«Здоров, побратиме!» — стримано відповів Бородавка.
4.«А чи не віддав би ти мені за джуру свого Михайлика?» — спитав отаман.
5.«У мене, правда, нагая не раз покуштує, проте буде з нього козак ...» (За тв. М. Пригари).
11. Визначте, що означає вставне слово у поданому реченні.
Від морозу, здавалося, захололо не лише повітря, а й вітер (А. Трублаїні).
1.Упевненість, невпевненість.
2.Почуття радості, жалю та ін.
3.Джерело повідомлення.
4.Порядок викладу думок.
5.Ввічливість.
6.Привернення уваги.
12. Вкажіть речення, в якому пропущено кому при вставному слові.
1.Вернусь каже хоч погляну на дочку, на сина (Т. Шевченко).
2.Брехач з мухи слона зробить.
3.Ледача шкапа скрізь припинки має.
4.Лежачий камінь мохом обростає (3 нар. творчості).

Контрольна робота №3
«Просте ускладнене речення»
ІІ варіант
1.     Визначте, який член речення тут виділений.
Всяка пташка своє гніздо знає (Нар. творчість).
А) Додаток. Б) Означення. В) Обставина.
2.  Вкажіть речення з однорідними членами.
А)Трапилось раз на віку бобове зерно курці і тим удавилась.
Б) Загляне сонце і в наше віконце.
В) На чужій стороночці поклонишся й вороночці.
Г) Просилися злидні натри дні, то й вигнать не можна.
Д) На одному покосі сієм жито, гречку й просо (3 нар. творчості).
3.  Визначте, які однорідні члени є в поданому реченні.
Був чудесний серпневий ранок (М. Коцюбинський).
А) Підмети. Б) Присудки. В) Означення. Г) Додатки. Д) Обставини.
4.  Визначте, в якому реченні пропущено кому при однорідних членах.
А) Понад хатами ж із степу летіло гайвороння в ліс на ночівлю(А Головко).
Б) Оксана затулила руками обличчя і притихла (А. Головко).
В) За мир за дружбу ми за згоду поміж народами всіма! (Я. Тичина).
Г) Яким підійшов ближче замахнувся сокирою і вдарив по стовбурові (М. Ко бинський).
5.Визначте, в якому реченні пропущено двокрапку при однорідних членах речення.
А) Увечері до хати посходилась уся сім'я батько, мати, два старших брати, сестра  (С. Васильченко).
Б) Я хочу радості і світла, іти вперед, а не назад (В. Сосюра).
В) Зеленіють по садочку черешні та вишні (Т. Шевченко)
Г) В очах цвіла надія й гнів (А. Малишко).
6.   З'ясуйте, яке правило про вживання розділових знаків при од-
норідних членах речення ілюструє (є прикладом) подане речення.
А там і ліс, і ліс, і поле, і сині гори за Дніпром (Т. Шевченко).
А) Кома ставиться перед другим повторюваним сполучником і(й), та, що з'єднують однорідні члени.
Б)  Кома ставиться завжди перед сполучниками а, але, що з'єднують однорідні члени.
В)  Перед неповторюваними сполучниками і(й), та, що з'єднують однорідні члени,
кома не ставиться.
    Г)  Після узагальнюючого слова перед однорідними членами ставиться   двокрапка.

7.  Вкажіть речення зі звертанням.
А) Дуби ростуть поволі, неквапливо (М. Рильський).
Б) Восени і в горобця є питво (Нар. творчість).
В) Осінь усьому рахунок веде (Нар. творчість).
Г) Спокійно спи поете милий (В. Сосюра).
8.  Визначте, де у поданому реченні знаходиться звертання. (Розділові знаки відсутні).
Ну моя матінко і знайшла вже я чоловіка що мене визволить (Марко Вовчок).
А)На початку. Б)  Всередині. В)  Наприкінці.
9.  Знайдіть речення, в якому при звертанні пропущено розділовий знак.
А) Слався й ти, могутня Дніпро-ріка! (П. Тичина).
Б) Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко).
В) Де ж ви мої голуб'ятка, мої соколи ясні? {Марко Вовчок).
Г) Швидше, коню, швидше, коню, поспішай додому (Т. Шевченко).
10.         Вкажіть речення зі вставним словом.
А) Ось нарешті видко віддалік і її будинок (Ю. Яновський).
Б) Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю (Нар. творчість).
В) Плаче жовтень холодними сльозами (Нар. творчість).
Г) Наука в ліс не веде, а з лісу виводить (Нар. творчість).
11.         Визначте, що означає вставне слово у поданому реченні.
Може, за все своє життя було йому ніколи побачити таке прекрасне і таке глибоке небо (О.Донченко).
А) Упевненість, невпевненість. Б)Почуття радості, жалю та ін. В) Джерело повідо­млення. Г) Порядок викладу думок. Д) Ввічливість. Е) Привернення уваги.
12.         Вкажіть речення, в якому пропущено кому при вставному слові.
А) Йди, йди, Марусе, та хутко вертайсь (Марко Вовчок).
Б) Здається в кімнаті й дощу не було, а плями з'явилися (Ю. Яновський).
В) Якось швидко й несподівано стемніло (В. Близнець).
Г) Сестри були дружні нівроку, бо любили одна одну (В. Шевчук).
Тексти  для  контрольного аудіювання

Кошеня

Надійшов день, коли вперше після літньої перерви Василько пішов до школи.
Несподівано хлопчик почув жалібний писк. Під тином повзало плямисте кошеня. Василько схилився над ним. Кошеня було зовсім маленьке, та вже дивилося на світ  каламутними оченятами. “Хтось викинув, - подумав хлопчик. – Пропаде тут!” Кошеня ткнулося носом Василькові в черевик і затихло.
-Ох, ти ж, дурненьке! Хочеш молока? Не пропадати ж тобі. Маєш справу з Васильком. Зрозуміло?
Василько  підняв  кошеня, подумав, озирнувся і сховав його в сумку. Нічого йому не станеться, якщо посидить у сумці. “А після уроків додому візьму, - вирішив хлопчик. – Мати давно хоче завести кішку”.
…Коли задзеленчав дзвоник і всі учні посідали за парти, в клас увійшла синьоока дівчина. Вона була в сірому вбранні, гладенько зачесана. Перед Васильком зринув спекотний день і винесений ним кухоль з водою, до якого спрагло приникла синьоока дівчина Маруся. Тільки всі школярі  називали її тепер Марією Павлівною, бо вона була їхньою новою вчителькою, ця лісникова донька.
Серед десятків дитячих облич вона теж упізнала Василька. Упізнала  його очі-черешні й білі пір’їнки вицвілих брів. Учителька посміхнулась до хлопчика і він зрозумів, що й вона його упізнала.
Раптом  почувся  дивний звук. Здригнувшись, Василько схопився за сумку.  Так і є, кошеняти в сумці вже нема… Як же воно вилізло?
У класі всі наче завмерли. У тиші виразно  пролунало ніжне “няу-у!” В ту ж хвилину залунав  дружний сміх дітей, школярі кинулись шукати під партами  порушника спокою, і незабаром кошеня вже було на  столі в Марії Павлівни. Коли в класі знову постала тиша, вчителька запитала:
-Хто ж це з вас, діти, приніс його?
Василько боявся звести на Марію Павлівну очі. Отак осоромитись. Та ще в перший день шкільного навчання! Ні, він нізащо не признається! Тільки чому це так важко дихати? Наче камінь проковтнув… Вчителька чекала, але всі мовчали.
- А я не думала, - нарешті мовила вона, - що в класі є боягузи, які бояться сказати правду.
“Однаково не скажу, - подумав Василько, похнюпившись. – Адже ніхто не взнає… Як довго тягнеться оця хвилина! Хоч би вже швидше дзвінок!”
Ось учителька сіла на стілець. Ось вона знову встала, погладила кошеня.
- Ну що ж, - сказала, - якщо ніхто не хоче признатись, то я візьму його собі. Яка в нього смішна мордочка! І лапки в чорних шкарпетках, а хвостик – білий!
Подумавши, вона продовжувала:
- А може бути, що тому, хто приніс кошенятко шкода з ним розлучатись? Тоді я…
Вона злегка відсторонила  кошеня від себе. Василько підняв голову.
- Ні, не шкода, - раптом вихопилось у нього. – Я іншого візьму!
Зрозумівши, що він виказав себе,  Василько побачив, як насупились у Марії Павлівни брови і як вона водночас не може стримати усмішки. І в той же час Василько несподівано відчув, що він знову дихає легко і вільно.
- Хтось викинув, - пояснив він учительці. – Маленьке… Пропало б… Ну, я взяв… А потім… потім…
- Що сталося потім – зрозуміло, Васильку, - промовила Марія Павлівна. – У тому, що ти взяв кошеня, немає нічого поганого. Я, мабуть, сама б так зробила. Тільки чому ти зразу не признався? Хіба ти боягуз?
- Ні, я не боягуз, - прошепотів Василько. – Мені було соромно… (За О.Донченком; 490  сл.).































Контрольне аудіювання  
Кошеня

На кожне  із  запитань  вибрати правильну  відповідь.

1. Василько побачив кошеня
а) на дорозі;
б) під тином;
в) під кущем.
2. Кошеня було
а) біленьке;
б) смугасте;
в) плямисте.
3. Василько узяв кошеня
а) щоб погратися;
б) щоб комусь подарувати;
в) щоб врятувати.
4.     Василько сховав кошеня
а) за пазуху;
б) в сумку;
в) під пахву.
5.     У новій учительці Василько упізнав дівчину
а) яка розпитувала в нього дорогу;
б) якій він виніс кухоль  води;
в) з якою він познайомився в поїзді.
6.     Марія Павлівна була
а) дочкою вчителя;
в) дочкою коваля;
г) дочкою лісника.
7.     Нова вчителька упізнала Василька
а) по очах і бровах;
б) по ластовинню;
в) по посмішці.
8.     Побачивши у класі  кошеня, нова вчителька
а) розгубилась;
б) розгнівалась;
в) здивувалась.
9.     Те, що Василько підібрав кошеня, викликало в учительки
а) здивування;
б) розуміння;
в) заперечення.
10. Сказавши, що кошеня приніс у клас він, Василько відчув
а) полегкість;
б) сором;
в) розкаяння.
11. У тому, що хлопчик підібрав кошеня, виявились такі його риси
а) милосердя до всього живого;
б) нерозважливість, безвідповідальність;
в) бажання завоювати прихильність учительки.
12. Любов до природи слід виявляти насамперед у
а) у пропозиціях до  газет і журналів;
б) у вихованні менших за віком братів і сестер;
в) конкретній допомозі тваринам і рослинам.





































Як птиця гавкала

Я дав слово у неділю приїхати до мого друга, лісника Василя Петровича. Він живе у лісі, кілометрів за тридцять від міста. Удома в нього є на що подивитися.  Неначе само собою виходить, що як тільки потрапить до нього якась лісова тварина чи птах  - скоро стає ручною
Ми сиділи у великій світлій кімнаті, в якій я вже був не раз. Раптом десь з кутка, з-під стелі, щось загавкало. Я від несподіванки аж здригнувся і давай шукати очима – що  б це могло бути? Ну, точнісінько, як оце гавкав у дворі пес Букет, тільки якось хрипкувато і ніби протяжніше.
Тут з-за печі вилетів птах, трохи менший за галку і на нижчих ногах. Колір його був чудесно синій, а крила блищали світло-блакитними пір’їнами. І дзьоб майже такий, як у галки – довгий і не дуже гострий.
Звичайно, я відразу впізнав ракшу. Її завжди можна зустріти на узліссі.
Птиця сіла на плече Василю Петровичу і знов закричала так, наче гавкав Букет.
- Як це? – здивовано спитав я. – Ракша звичайно кричить, як сорока, тільки тихіше і коротко, а тут здається, що гавкає. Де ви таку взяли?
- Знайшов у лісі з перебитим крилом ранньої осені, коли  птахи збираються мандрувати  у теплі краї. Довго вона видужувала, поки й похолодало. Крило загоїлось, але випускати вже не можна було. Загине десь, думаю собі. Та й звикла вона до мене й приручилась зовсім. Оце бачите, їсти просить…
Ракша сиділа на плечі у Василя Петровича, дзьобом ворушила йому волосся, не перестаючи кричати так, ніби справді гавкав Букет. Вперше в житті я бачив ракшу в неволі, та ще й ручну. Я сказав про це Василю  Петровичу.
- Я й сам не думав, що вона приручиться, - відповів він. – Спочатку я їй черв’ячків приносив. Потім холодно стало, думаю – чим  її годуватиму? Сиру не їсть, насіння не приймає, про хліб і говорити нічого… Одрізав тоненький шматочок м’яса, показав їй.  Ех, вона як кинулась, вмить проковтнула. Оце зараз м’яса просить…  А гавкає знаєте чому? Бо у нас Букет, коли голодний, забігає в хату й починає гавкати – просить їсти. Яким чином второпала це ракша, сам не розумію. Але раптом почала й собі подавати голос, мов Букет. Спочатку несміливо, а далі, як став я її щоразу годувати після такого, сказати б, прохання, вона  перейняла собаче гавкання.
Василь Петрович  узяв порізане на тоненькі шматочки м’ясо і почав давати синьому птахові, що жадібно ковтав смачну їжу.
Наївшись, ракша полетіла в свій куток. Там було прибито полицю, де стояла вода і було приладнано тоненьку гіллячку, на яку птиця й сіла. Ракша знала своє місце.
Я сказав другові, що він якийсь секрет знає, а Василь Петрович сміється у відповідь. Який там секрет, просто, мовляв,  часу треба багато вільного, от і все. І любити треба кожну тваринку…
Часу небагато у Василя Петровича, а що любить він тварин – це правда…  (За О.Копиленком; 450  сл.).
Контрольне аудіювання
 Як птиця гавкала

На кожне  із  запитань  вибрати правильну  відповідь.

1.     Чим  зацікавив оповідача  лісник Василь Петрович?
а) був вправним мисливцем;
б) чудово розказував про мисливські пригоди;
в) у нього завжди жили приручені тварини.
2.     У кімнаті раптом щось загавкало:
а) з-під печі;
б) з-під ліжка;
в) з кутка з-під стелі.
3.     Птах був схожий на:
а) перепілку;
б) коноплянку;
в) галку.
4.     Ракшу можна зустріти:
а) у лісових хащах;
б) на узліссі;
в) біля річки чи озера.
5.     Де взялася у лісника ракша?
а) подарували друзі;
б) підібрали пташеням діти;
в) знайшов з перебитим крилом.
6.     Василь Петрович годував ракшу
а) хлібом;
б) насінням;
в) м’ясом.
7.     Просити їсти ракша “навчилась”
а) у Сірка;
б) у Пірата;
в) у Букета.
8.     Місце ракші було
а) на полиці в кутку під стелею;
б) у шпаківні в кутку;
в) на полиці над дверима.
9.     “Секрет” Василя Петровича полягав у
а) великій кількості вільного часу;
б) спеціальній освіті біолога;
в) любові до тварин.
10. Головна думка  прослуханого тексту  - це
а) схвалення милосердного ставлення  до тварин;
б) захоплення дружбою оповідача та лісника;
в)  захоплення красою природи.
11. У ставленні людини до живої природи має  переважати
а) прагнення підкорити природу власній волі;
б) намагання отримати практичну користь;
в) прагнення співіснувати в повній гармонії.
12. Любов людини до тварин і рослин  засвідчує
а)  схильність до природничих наук;
б) гуманність і доброту;
в) невміння спілкуватися з людьми.
























Тексти для контрольного  переказу тексту

БІЛІ ЛІЛІЇ

Це було в давнину, коли в широкі степи України набігали татарські орди. Горіли села, голосили матері, лилися кров та сльози. Старих людей татари вбивали, молодих дівчат і хлопців забирали в полон.
В одному селі росли й розцвітали вродою чорноокі працьовиті красуні. Були вони ніжні, як білий цвіт лілій.
Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не потрапити в неволю, кидалися в глибоку річку.
А на світанку на темній річковій воді з’явилися білі пуп’янки. Зійшло сонце. Його проміння освітило згарище на місці села. А невідомі рослини на воді розцвіли білим цвітом. Здавалось, то ніжні руки дівчат тягнуться до сонця.
Увечері, коли зайшло сонце, ніжні білі квіти сховалися від чорної ночі під воду.
З того часу прекрасні білі лілії прокидаються з сонцем і засинають із його заходом. (Нар. легенда.)



ЛЮДИНА В МОРІ

         Пароплав плив морем. Раптом почулося: «Людина за бортом!» Боцман схопив рятувальний круг і стрибнув у хвилі.
         Пароплав зупинився. Людина в морі здавалася ледь помітною. Моряки     з пароплава побачили у воді акулу. Вона пливла у напрямі до боцмана. Всі захвилювалися. Пароплав безперервно гудів. У такий спосіб моряки хотіли відігнати морського хижака.
         Акула зникла під водою. Та ось її плавники з’явилися поблизу боцмана. У кожного, хто стояв на палубі, тривожно стиснулося серце. Чи вдається врятувати людей?
     Спустили шлюпку, з води витягли боцмана й урятованого ним юнгу. Коли всі були вже на палубі пароплава, з води знову виринули могутні плавники акули. «Що ти подумав тоді про неї?» - запитали боцмана. «Це малозуба акула. Вона ніколи не нападає на людей», - спокійно відповів старий моряк. (З журн.)

ЯК СВИНОПАС ЦАРІВНУ ВРЯТУВАВ

         Мав цар єдину дочку. Одного разу царівна зникла. Скрізь її шукали, але так  і не знайшли.
         Приснився цареві сон, ніби вкрав його дочку семиголовий змій та заніс на верхівку найвищого дерева. Там і живе полонянка.
         Наказав цар розшукати найвище в країні дерево. Слуги виконали царський наказ, розшукали таке дерево. З усього світу зійшлися богатирі, та нікому не вдалося на нього вилізти.
         Прийшов до царя бідний свинопас і просить, щоб дали йому три міцних кожухи. Наказав цар дати.
         Вдягнув свинопас кожуха, поліз на дерево. За перший день порвав перший кожух на клапті. За другий день від другого кожуха клоччя залишилося. Вбрався хлопець у третій кожух і доліз до верхівки дерева.
     Дивиться, а серед гілля палац стоїть. З одного вікна царівна визирає, з другого – змій   сім    голів   вистромив   та вогнем   на   свинарчука   дихає. (За нар. казкою.)


ЛЕГЕНДА ПРО ЧУМАЦЬКИЙ ВІЗ

Чумацький Віз – це дівочі сльози. Старі люди розповідають таку легенду.
Колись була страшна посуха. Пересохли ставки, криниці, джерела й струмки.
В однієї дівчини занедужала мати. Узяла донька глек і пішла шукати для матері води. Три дні і три ночі блукала, а таки знайшла джерело. За півдня наточила дівчина глек і побігла додому.
Уже недалеко від села її перестріло семеро хворих людей. Почали вони благати дівчину, щоб напоїла їх. Вона дала їм напитися. Потім поставила глек на землю.  До нього підповзла собака. І її пожаліла дівчина. Напилась собака, а глек якось перекинула.
І тоді над порожньою посудиною заголосила дівчина. Сльози її піднялися угору сімома великими зірками. А далі пішов такий дощ, що напоїв землю і всіх людей. (За М.Стельмахом;  120 сл.)




Контрольна робота №4
Тексти для контрольного диктанту  (І семестр)
1.Свято рідної мови
          Незабаром Свято рідної мови. Відомого письменника Антона Грищенка запросили виступити в школі, де він колись навчався. Усе його свідоме життя було присвячене рідному слову. Що ж сьогодні мав сказати школярам?
        Мова — це історія і сучасність. Вона не лише засіб пізнання, знаряддя спілкування людей. Мова витворюється в певній культурі, в певній національній традиції. Це думка і почуття, звук і барва. Це кожна людина і весь народ.
Мова — інструмент, який допомагає нам у щоденному житті, але вона також пов'язує нас із минулим, зберігає духовні надбання нації для майбутнього.
Мова вирізняє українців з-поміж інших націй. Як і державні символи — прапор, герб, гімн, — вона виступає символом незалежної України, у Конституції якої проголошено державний статус української мови.
                                                       2.Пороги

Сонце стояло в небі височенько. Коли попереду показався скелястий острів, гребці зраділи. Тут можна було перепочити й порибалити.
Далі  попадались  великі й малі острови, але  біля них не зупинялися. Раптом човен здригнувся, підстрибнув. Повітря стрясало могутнє ревіння.
Посеред річки виступали стрімкі скелі. Стовпами стояв водяний пил, а в  ньому тремтіла й вигравала барвами веселка. Човен розгойдувала стрімка течія. Суденце летіло за водою.
На скелях стояли переправники з довжелезними жердинами. Коли веслярі попадали на дно, ті спрямували судно до протоки. Човен викинуло з виру, і веслярі  радо озирнулися. Хвилі навколо все ще клекотали й здиблювалися. (За Б.Комаром; 95 сл.)

3.Білочка

   День від дня холоднішало, опадало листя. Пташки хутко збирались великими зграями і дзвінко, галасливо прощалися з рідними лісами й полями. Вони мусили відлетіти далеко у вирій, бо тут узимку  холодно для них було  і з їжею важко.
   Білочка зручно вмостилася в дуплі тремтливої осики. Дупло було маленьке,  тому часто вночі дощ мочив її до кісток.
   Білочка дуже сумувала. Вона розпитувала всіх, як їй переправитися на той бік ставка і знайти стару ялинку. Та ніхто точно не знав дороги до ялинки і не мав часу її шукати. (За О.Іваненко; 90 сл.)

Контрольна робота №5
«Фонетика. Графіка»
І варіант

1. Фонетика вивчає
А) знаки письма;
Б) значущі частини слова;
В) звуки мовлення.
Записати фонетичною транскрипцією слово з трьох звуків (напр.: [т’ін’], [н’іч], [с’ім]).

2. Графіка вивчає
А) знаки письма;
Б) звуки мовлення;
В) стилі мовлення.
Записати слово, в якому кількість букв і звуків не збігається (напр.: день, яр, щиро) .

3. Український алфавіт включає
А) 30 букв;
Б) 32 букви;
В) 33 букви.
Будь-яких п’ять слів записати в алфавітному порядку.

4. Приголосні звуки поділяються на дзвінкі та глухі
А) відповідно до їх можливості поєднуватись між собою;
Б) відповідно до участі голосу або голосу й шуму у їхньому творенні;
В) за активністю вживання в мовленні.
Дібрати й записати два слова, що починаються на дзвінкий та два слова, що починаються на глухий приголосний.

5. У слові щука
А) два голосних і два приголосних звуки;
Б) один голосний і три приголосних;
В) два голосних і три приголосних.
Дібрати і записати три слова з буквою, яка завжди позначає два звуки (напр.: їжак, щока, площа).

6. У слові дзвін
А) один голосний і три приголосних;
Б) один голосний і чотири приголосних;
В) два голосних і три приголосних.
Дібрати й записати три слова, в яких двома буквами позначено один звук (напр.: джура, дзеркало, джміль).

7.Визначте слово, яке порушує алфавітний порядок.
А. Жирафа. Б.Жакет. В. Жмуток. Г.Жовтий. Д. Журавель.

8.Знайдіть слово, що складається лише із закритих складів.
 А.Гайка. Б.Засклити. В.Лісопилка. Г.Відрубний. Д.Приспів.

9. Визначте слово, неправильно поділене на склади.
А. По-зич-ка. Б.За-сі-ка-ти. В.Па-ра-граф. Г.Вед-мідь. Д. Рай-он.

10.         Знайдіть помилку у переносі слів.
А. Наг-лядач. Б. Позаки-дати. В. Золот-ко. Г. Зни-зати. Д. Засиді-тися.

11.         Вкажіть неправильно наголошене слово.
А. Малеча. Б.Малахіт. В. Колійка. Г.Кетяг. Д. Кефір. Е.Кидати.

12.Хто є автором слов'янської абетки?
А. Аскольд і Дір. Б. Святослав. В. Кирило і Мефодій. Г. Ярослав.
Контрольна робота №5
«Фонетика. Графіка»
ІІ варіант

1. Що вивчає фонетика ?
А. Знаки письма. Б. Правила вимови слів. В. Звуки мови. Г. Звуки мови і знаки письма. Д. Правила написання слів.

2.    [о], [а], [е], [и], [у], [і] - це ... звуки.
А. Голосні і приголосні. Б. Приголосні. В. Голосні. Г. Дзвінкі приголосні. Д. Глухі приголосні. Е.Тверді приголосні. Є.М'які приголосні.

3.    Голосні звуки творяться:
А) Голосом і шумом. Б)Тільки голосом. В) Тільки шумом. В) Внаслідок видихування  повітря, що зустрічає перепони.

4. Що вивчає графіка ?
А.  Знаки письма. Б. Правила вимови слів. В. Звуки мови. Г. Звуки мови і знаки письма. Д. Правила написання слів.

5. Приголосні звуки поділяються на глухі та дзвіні
А. Відповідно до участі голосу або голосу й шуму у їхньому творенні;
Б.Відповідно до їх можливості поєднуватись між собою;
В. За активністю вживання в мовленні.
Дібрати й записати два слова, що починаються на дзвінкий та два слова, що починаються на глухий.

6.Хто є автором слов'янської абетки?
А. Аскольд і Дір. Б. Святослав. В. Кирило і Мефодій. Г. Ярослав.

7.Визначте слово, яке порушує алфавітний порядок.
А. Закваска. Б. Затятий. В. Замір. Г. Запряг. Д. Засіка.

8.Скільки звуків у слові ящур?
А. Два. Б.Три. В. Чотири. Г.П'ять. Д.Шість.

9.Визначте слово, що складається лише із закритих складів.
А. Бондар. Б. Базар. В. Засіка. Г. Взамін. Д. Море.

10.    Знайдіть слово, правильно поділене на склади.
А. А-ві-а-ці-я. Б. Пере-нос-и-ти. В. О-лі-в-ець. Г. Зів'-ю.

11.    Знайдіть помилку у переносі слів.
А. Яру-га. Б. Я-єшня. В.Кара-ван. Г.  Кре-мезний.
12.    Вкажіть неправильно наголошене слово.
А.Келих. Б. Швидкий. В. Подруга. Г.Гуцулка.
Контрольна робота № 6
«Орфоепія. Орфографія»
І варіант

1. У якому рядку всі слова мають однаковий префікс?

А. Пр..давній, пр..шити, пр..варений, пр..мудрий, пр..звисько.

Б. Пр..азовський, пр..амбула, пр..копати, пр..рва, пр..хитрий.

В. Пр..вабити, пр..красний, пр..стол, пр..поганий, пр..шити.

Г. Пр..кордонний, пр..боркати, пр..гірклий, пр..ийти, пр..красити.

Д. Пр..далекий, пр..звисько, пр..гнобити, пр..старілий, пр..летіти.

2. У якому рядку всі слова мають однаковий префікс ( с- або з-)?

А. ..купити, ..шити, ..рівняти, ..попелити, ..толочити.

Б. ..бити, ..воложити, ..топтати, ..копіювати, ..фантазувати.

В. ..чепитися, ..сушити, ..непритомніти, ..годитися, ..ламати.

Г. ..клеїти, ..нищити, ..гладжувати, ..повити, ..крутити.

Д. ..гортати, ..меншити, ..каламутити, ..паплюжити.

3. У якому рядку всі слова пишуться з апострофом?

А. М..язи, св..ято, бур..яний, міжгір..я, кур..єр.

Б. Рум..яніють, арф..яр, з..єднаний, Лук..ян, пів..ящика.

В. Без..ядерний, з..економити, Мар..яна, м..ятний, об..їхати.

Г. Дзв..якнути, п..явка, зор..яний, вітр..як, дерев..яний.

Д. Духм..яний, з..єднати, дит..ясла, дев..ять, п..єдестал.

4.У якому рядку написання слів з апострофом пояснюється одним правилом?
А. Інтерв’ю, з’явитися, м’ятний, Лук’ян, дев’ять.

Б. Пів’ящика, з’юрмитися, п’єдестал, подвір’я, м’яч.

В. Рум’яніють, пам’ять, Об’ю, верб’яний, під’їхати.

Г. Солов’ї, кров’ю, ад’ютант, торф’яний, об’єднаний.

Д. Арф’яр, черв’як, верф’яний, стерв’ятник, верб’я.

5.У якому рядку у всіх словах на місці крапок потрібно писати букву И?

А. Ауд..торія, реж..м, ф..зика, л..р..ка, рад..ус.

Б. Реч..татив, г..пербола, атлет..ка, браз..лієць, Х..рос..ма.

В. Дез..нформац..я, Ваш.нгтон, ав..ац..я, Ч..лі, р..тор..ка.

Г. Ш..лінг, к..шлак, д..ск, С..ц..лія, ш..фр.

Д. У всіх рядках. 

6. У якому рядку допущено помилку в написанні іншомовного слова?

А. Бригантина, дезінформація, Бразилія, міксер, Сірія.

Б. Епілог, Купідон, мілітаризм, візит, гарнір.

В. Гардина, віадук, гімназія, кишлак, династія.

Г. Критерій, логіка, дисонанс, мінімум, мантилья.

Д. Еквівалент, континент, аспірант, периметр, динамік.

7. У якому рядку всі слова пишуться через дефіс?

А. Гори/цвіт, лже/наука, купівля/продаж, пів/аркуша, Нац/банк.

Б. Астро/прогноз, напів/сон, водо/грай, 80/річний.

В. Синьо/білий, щастя/доля, людино/день, напів/фабрикат, екс/міністр.

Г. Пів/Ялти, завод/велетень, південно/західний, стоп/кран, 50/річчя.

Д. У всіх рядках.

8. У якому рядку допущено помилку в написанні складного слова?

А. Півсклянки, фітотерапія, червонощокий, сон-трава, мікроелемент.

Б. Держзамовлення, велоспорт, ані-трохи, червоно-білий, 5-річний.

В. Агротехніка, зроду-віку, півдині, яхт-клуб, лісостеп.

Г. Лісозахисний, міні-спідниця, блідо-рожевий, хитромудрий.

Д. Усі варіанти правильні.

9.  У якому рядку допущено помилку в написанні іншомовного слова?

А. Голландець, касир, ванна, стеллаж, Шиллер.

Б. Новелла, Калькутта, асиміляція, бонна, класицизм.

В. Сюрреалізм, Міссурі, інтермеццо, шасі, група.

Г. Ніцца, кореспондент, беладона, мадона, вілла.

Д. Імміграція, Россіні, галерея, фін, асорті. 

10. У якому рядку у всіх словах слід писати м’який знак?

А. Різ..блений, людс...кіст.., повір..те, павіл..йон, мен..ший.

Б. Стіл..ці, степ.., Уман..щина, жмен..ка, гол..ка.

В. На таріл..ці, тітон..ка, сан..те, нян..ці, Хар..ків.

Г. Ал..янс, т..мяний, спал..ня, Ковел..щина, слиз..ко.

Д. Чотир..ма, тюр…ма, близ..ко, дон..ці, бджіл..ці. 

11. У якому рядку всі слова пишуться без м’якого знака?

А. Біл..ший, печал..ний, корін..чик, міл..йон, порт..єра.

Б. Тюр..ма, джміл.., повір..те, Гор..кий, емал..ований.

В. Ігор.., стан..те, ніч..ний, пробивают..ся, гол..ці.

Г. Шіст..десят, нен..ка, борют..ся, шампін..йон, сторін..ці.

Д. Майбут..нє, Натал..чин, щас..тя, л..лю, у повіс..ті.

12. У якому рядку всі слова з орфограмою «М’який знак» записані правильно?

А. Доньчин, волинський, каміньчик, повірте, різьбяр.

Б. Доньчин, волиньський, камінчик, повірте, різьбяр.

В. Доньчин, волинський, камінчик, повірте, різьбяр.

Г. Доньчин, волинський, камінчик, повірьте, різьбяр.

Д. Доньчин, волинський, камінчик, повірте, різбяр.
Контрольна робота №
«Орфоепія. Орфографія»
 ІІ варіант

1 . У якому рядку допущено помилку (орфограма «Велика літера»)?

А. Дід Мороз, Іванків зошит, місто Біла Церква, Харківський Національний університет.

Б. Червона Шапочка, Першотравневий парк, вулиця Ярославів Вал, народний депутат.

В. Міністерство фінансів України, Канівське водосховище, скіфи, Народний рух України.

Г. Обласне управління освіти, Ярослав Мудрий, Коран, франківські рукописи.

Д. усі варіанти правильні.

2.  У якому рядку необхідно у всіх словах обрати велику літеру?

А. (с,С)енбернар, (ч,Ч)умацький (ш,Ш)лях, (д,Д)амоклів меч, (с,С)осюринський стиль.

Б. (з,З)акарпаття, (н,Н)обелівська (п,П)ремія, (н,Н)ародний (а,А)ртист України, (є,Є)вангеліє. 

В. «(л,Л)ітопис (с,С)амовидця», (р,Р)республіка (б,Б)олгарія, (о,О)рфей, (в,В)севишній.

Г. (т,Т)ургенєвські герої, (а,А)кадемія (н,Н)аук (у,У)країни, (л,Л)елека, (а,А)сканія-(н,Н)ова.

Д. у всіх рядках.

3.  У якому рядку допущено помилку (орфограма «Велика літера»)?
А. Європейська площа, Збройні сили України, Бабин Яр, Декларація прав людини.

Б. День незалежності України, Михайлівський собор, Західний Буг, лауреат Нобелівської премії.

В. Золоті ворота, Черкаська обласна державна адміністрація, ректор, Велика Ведмедиця.

Г. Всесвітня Рада Миру, муза, шевченківський стиль, Андріївський узвіз .
4. У якому рядку є слова, які записано правильно відповідно до норм правопису 

А. Викладацький, брацький, лекший, дощаний, пшеничний.

Б. Дорощий, молочний, козачина, козакський, боягузтво.

В. Галицький, тюрський, Донеччина, казахський, молодецтво.

Г. Вужчати, місячний, вощаний, ладозький, золотоніський.

Д. Кавказький, дущати, Галиччина, птахство, французький.

5. У якому рядку слова з орфограмою „ Спрощення у групах приголосних” записано правильно:

А. Форпостний, корисний, щасливий, улесливий, тріснути.

Б. Доблесний, усно, баластний, хвастливий, хворосняк.

В. Рискнути, провісник, вискнути, свистнути, якісний.

Г. Безвиїзний, усний, заздрісний, тиждневий, кістлявий.

Д. Ненавистний, якісний, цілісний, месник, очисний.

6. У якому рядкуслова з орфограмою „ Спрощення у групах приголосних” записано правильно?

А. Студентський, контрастний, брязкнути, хвастнути, волейболістці.

Б. Студентський, контрастний, брязнути, хваснути, волейболістці.

В. Студенський, контрастний, брязнути, хвастнути, волейболістці.

Г. Студентський, контрастний, брязнути, хвастнути, волейболісці.

Д. Студентський, контрастний, брязнути, хвастнути, волейболістці.

7. У якому рядку всі слова слід писати з –чч-:

А. Гуцуль..ина, Вінни..ина, Суми..ина, Уман..ина, Харків..ина.

Б. Гали..ина, Туре..ина, Доне..ина, гайдама..ина, Німе..ина.

В. Хмельни..ина, коза..ина, Дрогоби..ина, Слова..ина, Овру..ина.

Г. Львів..ина, Прилу..ина, Черка..ина, гетьман..ина, воя..ина.

Д. Харків..ина, Чернігів..ина, Київ..ина,Смілян..ина, Чигирин..ина.

8. У якому рядку всі слова з орфограмою „Подвоєння приголосних” записані правильно:

А. Священний, безмістовний, знання, статтей, невблаганно.

Б. Цінний, беззбройний, возз‘єднання, годинник, письменник.

В. Розрісся, життєвий, суцвіття, чуття, затишя.

Г. Сподівання, корінний, законий, непримирений, військомат.

Д. Невблаганно, старанний, письменик, воз‘єднання, суддя.

9. У якому рядку допущено помилку ( орфограма „Подвоєння приголосних”):

А. Гілля, насіння, колосся, Ілля, знаряддя.

Б. Россю, міццю, подорожжю, жовччю, блакиттю.

В. Суддів, статтей, ріллею, відкриттів, почуттів.

Г. Ллю, ллється, наллєш, ллємо, виллє.

Д. Молодістю, матір‘ю, повістю, кров‘ю, ввічливість.

10. Виберіть рядок, у якому всі слова наголошені на другому складі:

А. Дочка, жадоба, мережа, легкий.

Б. Партер, промовчати, глядач, високо.

В. Вимога, щавель, течія, спина.

Г. Слабий, свердло, розпад, каталог.

Д. Літопис, мовець, навчання, поєднання.


11. Наголос в українській мові характеризується такими особливостями:

А. Динамічний, різномісний, рухливий.

Б. Динамічний, постійний, рухливий.

В. Посилений, різномісний, рухливий.

Г. Динамічний, різномісний, постійний.

Д. Посилений, фіксований, постійний.

12. Оберіть рядок, у якому всі слова мають одну і ту ж орфограму:

А. Доне..ина, Київ..ина, Хмельни..ина, солда..ина;

Б. Коза..тво, тка..тво, дива..тво, лісни..тво;

В. Пари..кий, юна..кий, товари..кий, че..кий;

Г. Студен..тво, аген..тво, жін..тво, товари..тво,

Д. Тиж..невий, шіс..надцять, студен..тво, швидкісний.
Контрольна робота №7
«Лексикологія»
І варіант

1. Які слова становлять основу лексики української мови?
А. Неологізми.
В. Запозичені.
Б. Історизми.
Г. Загальновживані.
2. Які слова вживають тільки жителі певної місцевості?
А. Професійні.
В. Неологізми.
Б. Запозичені.
Г. Діалектні.
3. Вкажіть рядок, у якому всі слова належать до офіційно-ділової лексики.
А. Протокол, звіт, діаметр.
В. Договір, приватизація, наказ.
Б. Процесор, кодекс, поліс.
Г. Інструкція, заява, розписка.
4. З’ясуйте, у якому рядку всі слова є історизмами.
А. Життя, князь, піїт.
В. Гетьман, отаман, хорунжий.
Б. Комір, суддя ,бунчук.
Г. Ткач, лицар, десниця.
5. Вкажіть речення, у якому є діалектизми.
А. Дощ пройшов шовковою ходою і лишив на місці краплі сліз (В.Сосюра).
Б. Десь курився синій димок до ватри (М.Коцюбинський).
В. Тіні від дерев покоротшали – полудень (Є.Айпін).
Г. Я сяяв, і вони посміхались мені з розумним смутком (Л.Бєжин).
6. Вкажіть рядок зі словами-термінами.
А. Координація, синтаксис, бароко.
В. Кенгуру, біологія, катет.
Б. Істина, лінгвістика, синус.
Г. Гіпербола, пісняр, легенда.
7. З’ясуйте, у якому рядку всі слова з запозиченими.
А. Стельмах, швець, тесля.
В. Магістраль, футбол, акція
Б. Бузок, фіалка, настурція.
Г. Драма, роман, оповідання.
8.Установіть відповідність між групами застарілих слів та їх значеннями.
1. Аршин, верства, гони, миля.
2. Війт, десяцький, жандарм, осавула.
3. Панцир, мушкет, спис, щит.
4. Жупан, запаска, кирея, свита.
А. Старовинна зброя.
Б. Старовинний одяг.
В. Старовинний посуд.
Г. Колишні чини.
Д. Старовинні одиниці виміру.
9. Запишіть 10 загальновживаних слів, що є назвами професій.
10. З’ясувати значення фразеологізмів (увести два з них у речення)
Китайська грамота, задніх пасти, Лис Микита, дістанеться на горіхи, ламати голову.
11. Дібрати до поданих слів синоніми.
Вогнище, азбука, праця, чесний, родина
12. Дібрати до поданих слів антоніми.
Вдень, корисний, солодкий, плюс, старт
Контрольна робота № 7
«Лексикологія»
ІІ варіант

1. Як прекладається з грецької мови слово «лексика»?
А звуковий; Б словниковий; В мовний;
Г мовленнєвий; Д складовий
2. Що називається синонімами?
А слова однакові за звучанням, але різні за значенням ;
Б слова з протилежним значенням;
В слова, близькі за значенням, але різні за звучанням;
Г слова, що зовнішньою формою близькі до інших слів;
Д слова, протилежні за заначенням, але схожі за написанням
3. Що називається омонімами?
А слова однакові за звучанням, але різні за значенням ;
Б слова з протилежним значенням;
В слова, близькі за значенням, але різні за звучанням;
Г слова, що зовнішньою формою близькі до інших слів;
Д слова, протилежні за заначенням, але схожі за написанням
4. Що називається антонімами?
А слова однакові за звучанням, але різні за значенням ;
Б слова з протилежним значенням;
В слова, близькі за значенням, але різні за звучанням;
Г слова, що зовнішньою формою близькі до інших слів;
Д слова, протилежні за заначенням, але схожі за написанням
5. Позначте антонім до слова пізній:
А вечірній; Б вчорашній; В нічний;
Г денний; Д ранній
6. Позначте словосполучення, яке потребує редагування:
А навчати математиці; Б нехтувати наказом;
В опанувати мови; Г оволодіти знання;
Д дотримати слова.
7.    Знайдіть пари слів з омонімами:
а)    ясний день, безхмарний день;
б)    глибока балка, сталева балка;
в)    добрий початок, добрий кінець.
8.    Синоніми вживаються в мові  для:
а)    протиставлення;
б)    милозвучності;
в)    точного й образного вираження думки або уникнення
небажаних повторів слів.
9.    Знайдіть рядок із зайвим словом:
а)    друг, товариш, приятель;
б)    противник, супротивник, ворог;
в)    молодий, юний, молодь.
10.    Фразеологізм як горохом об стіну означає:
а)    боляче;
б)    голосно;
в)    ніяк не реагує.
11. Синонімом до вислову як кіт наплакав є:
а)    енергійно;
б)    дуже мало;
в)    як з козла молока.
12.  Знайдіть антонім до слова тихий у словосполученні тихий голос:
а)    неспокійний;
б)    розбурханий;
в)    гучний.
Тексти  для  контрольного читання мовчки

1.Річка Стугна

Під Києвом оселився змій. Жителі села Трипілля і Києва по черзі повинні були давати цьому змієві дітей на з’їдання. От  дійшла черга до київського князя, щоб він віддав свою дочку. Нічого не міг князь зробити і віддав князівну. Але змій її не з'їв, бо була вона дуже красива і сподобалася йому.
Князівна ж дізналась, як можна знищити змія, написала про це записку, прив’язала до ніжки голуба й випустила пташку. Голуб прилетів до свого гнізда у княжий палац. Прочитавши записку, князь наказав покликати вправних та дужих ковалів Кузьму та Дем’яна.
Ковалі  викували велетенського плуга, упіймали змія, запрягли в плуг і почали орати.
Під час оранки плуг викидав такі великі скиби землі, що утворювалися вали. Пізніше їх назвали Змієвими валами.
Ковалі доорали  до самого Трипілля. Змій страшенно втомився і почав пити воду з річки. Усю річку вихлебтав і луснув. Залишився тільки струмок, який став називатися Стугна через те, що змій здихав стогнучи. (Нар.творч.;  152  сл.)
























Річка Стугна

На кожне із запитань  вибрати правильну  відповідь.

1. Дітей змієві давали жителі
а) Києва і  села Літок;
б) Києва і села Трипілля;
в) Києва і села П’ятихаток.
2. Дітей  змієві давали
а) на вихoвання;
б) на загартування;
в) на з’їдання.
3. Змій не з’їв князівну, бо вона була
а) чемна;
б) працьовита;
в) красива.
4. Записку князівна прив’язала до ніжки
а) голуба;
б) ворона;
в) горобця.
5. Птаха прилетіла до свого гнізда
а) у купецькому теремі;
б) у княжому палаці;
в) у селянській хаті.
6. Князь наказав покликати
а) ковалів Кузьму та Дем’яна;
б) богатирів Кузьму та Дем’яна;
в) чарівників Кузьму та Дем’яна.
6. Змія запрягли
а) у віз,
б) у плуг;
в) у сани.
7. Викинуті скиби землі утворювали
а) гори;
б) стіни;
в) вали.
8. Ковалі зі змієм дістались
а) до Києва;
б) до Трипілля;
в) до Чернігова.
9. Змій почав пити воду
а) з моря;
б) з річки;
в) із струмка.
10. Випивши всю воду, змій
а) утік;
б) розтанув;
в) луснув.
11. Річку, яка утворилась із струмка, назвали Стугна, тому що
а) стогнали ковалі;
б) стогнав змій;
в) стогнала земля.
12. Передані в легенді події пояснюють
а) походження назв валів та річки;
б) походження назви річки.
в) походження назви села.
                                                      
































2.Покарання

Чим вище підбивалося сонце, тим лютішою ставала спека. Коні збилися докупи,  звісили голови.
Хлопці лежали під вербою. Володька потягнувся, тріпнув чубом:
-Може, в грушевий сад махнемо, га?
Хлопці мовчали. Звичайно, затія спокуслива – поласувати соковитими грушами. Але виразніше за груші  кожен бачив перед собою грізну постать колгоспного сторожа діда Гарби.
Не знав Гарба, що таке хвороба й утома. В найлютіші морози старий купався у річці. “Дід-степовик” – з острахом і повагою називали його в селі.
Сторож в саду ніколи не сидів, а порався біля хати. Та в критичну хвилину котилося громоподібне: “Ого-го-го!” З піднятою сапою летів дід Гарба. Він гнався за шибеником  кілометрів  із п’ять, а якщо траплявся дуже спритний, то й десять. Словом, не було ще такого випадку, щоб дід не зловив охочого до колгоспних фруктів.
Володька не відступав.
- Давайте на конях. Якщо той... втечемо.
Грицько й Михайло нехотя підвелись. Льонька – за ними. Скочили на коней. Коли з-за горба вигулькнув сад, хлопці  зупинили Льоньку й наказали: “Побачиш діда – свисни!”,  а самі рушили далі.
  Зловивши носом  терпкий запах груш, Льонька пришпорив кобилу Муху і мерщій до крайнього дерева. Тільки  скочив на землю, як над садом прогриміло:
-         Ого-го-го!
Дід Гарба! Льонька шмигнув до переляканої Мухи. Щоб допомогти вершнику, Муха спіймала його зубами за штанці й підкинула вгору. Описавши петлю, хлопець зарив носом у землю. В цей час хтось згріб його залізною п’ятірнею:
-Ага, попався!
В щілинку приплющеного ока Льонька побачив грізно настовбурчені дідові вуса. В Льончиному горлі забелькотіло:
-Ой, не бу-буду! Відпу-пу-стіть!
Дід узяв Муху за повід, полоненого – за комір і потяг вглиб саду. Кобила упиралася, Льонька ж пальцем боявся поворухнути . “Що він зробить зі мною? –тремтів він кожною жилкою. – Повісить на груші чи кине в трясовину?..”
Прив’язавши Муху, дід турнув малого до куреня. Поставив повне відро груш і наказав:
-Їж!
-Не буду! – видзеленькав Льонька зубами.
-Їж, кажу тобі!
Примочуючи грушу сльозами, Льонька почав їсти.  Терпко звело рот, не було сил ні жувати, ні ковтати.  Ледве домучив першу грушу.
-Їж! – знову почулося страшне слово.
Після третьої груші напала гикавка. Муха, дивлячись на Льоньчині муки, жалібно заіржала. Дід стояв нерухомо.
-         Дідусю, рідненький... Не можу...
-         А красти – можеш?
Ще проковтнув Льонька кілька груш. Бридке місиво застряло в горлі, очі полізли на лоб.
-         Пустіть, дідусю, більше не бу...
-        Не будеш? Отож дивись! І дітям, і внукам закажи: не беріть   чужого – воно печеться.
-        Дід узяв хлопця за комір і, наче жабеня, підняв над собою. Льонька й не отямився, як опинився на Мушиній спині. Старенька з місця рвонула в галоп; вона так стрибала через кущі й рівчаки, ніби випорснула з вогню. 
          З кущів  вигулькнули хлопці. Льонька, побачивши своїх, заревів на весь голос. Хлопці перезирнулися.
-        Він що, бив тебе?
-        Не бив... грушами... годував.
-        Годував? – витріщились хлопці. – Чого ж ти ревеш?
-        Еге ж, аби вас так... годували... На все життя вистачить... (За  В.Близнецем; 450 сл.)
     
























Покарання

На кожне із запитань вибрати правильну відповідь.

1. Поласувати грушами з колгоспного саду запропонував
а) Грицько;
б) Володька;
в) Михайло;
г) Льонька.
2. Пропозиція була заманливою через
а) голод;
б) спрагу;
в) спеку;
г) бажання подратувати сторожа.
3. У селі колгоспного сторожа  називали
а) дід-садівник;
б) дід-степовик;
в) дід-лісовик;
г) дід-водяник.
4. Люди відчували до сторожа
а) бридливість і зневагу;
б) повну байдужість;
в) панічний страх;
г) острах і повагу.
5. За злодієм, що заліз до саду, дід гарба гнався
а) з батогом;
б) з ременем;
в) з сапою;
г) з лопатою.
6. За злодієм-шибеником дід гнався
а) метрів з п’ять;
б) метрів з десять;
в) з кілометр;
г) кілометрів з п’ять, а то й десять.
7. Рушивши до саду, хлопці наказали Льоньці
а) повертатися назад;
б) стояти  на варті;
в) відволікати увагу сторожа;
г) обірвати крайні від дороги груші.
8. Кобила Муха підкинула Льоньку вгору, щоб
а) допомогти хлопцеві сісти в сідло;
б) допомогти сторожеві впіймати хлопця;
в) закинути хлопця на дерево, де він міг би сховатись;
г) провчити хлопця за погане до себе ставлення.
9. Дід Гарба схопив Льоньку
а) в гарячі обійми;
б) лагідною рукою;
в) залізною п’ятірнею;
г) в лещата.
10. Хлопець боявся, що дід
а) відведе його до батька;
б) відведе його до міліції;
в) зв’яже його мотузкою й замкне в погребі;
г) повісить його на груші чи кине в трясовину.
     11. Дід примусив Льоньку
а) назвати імена  співучасників крадіжки;
б) сказати ім’я своє власне й батькове;
в) їсти груші;
г) працювати в саду.
12. На все життя Льонька запам’ятає дідову науку:
а) бережи честь змолоду;
б) не плюй в криницю – пригодиться;
в) не вмієш – не берись;
      г) не бери   чужого – воно печеться.
















Тексти для контрольних диктантів (ІІ семестр)

І.  Одного разу, коли Арсен, як завжди, рибалив біля своєї верби, припустив дощ. Вода в річці зробилася сірою та непривітною. Перестало виспівувати й витьохкувати птаство всяк на свій лад, лише дятел стукотів десь недалеко по корі всохлого дерева. Не клювало, бо в дощ риба залягає на дні й спить. Арсен прикрив голову та плечі лантухом, який завжди носив з собою про дощ, і дивився на воду. По ній густо витанцьовували дощові спичаки й здіймалися великі прозорі бульбахи. Дивився, дивився Арсен на той танок дощу по річці та незчувся, коли й заснув. (90слів)
                                                                                        За Г.Тютюнником

                            Пучок пшеничних колосків
Як тільки почнуться жнива, приносить батько пучок пшеничних колосків і чіпляє над вікном. У хаті пахне полем. І радісно якось стає. Висить пучок пшеничних колосків літо, висить осінь, весну... аж до нового врожаю. А потім – батько приносить свіжі колоски.
Батько любить працювати в полі, і я змалку полюбив землю, пшеницю, степ. Немає нічого кращого, ніж вийти рано-вранці в поле й зустріти схід сонця. Ця врочиста хвилина у пам’ятку мені змалечку. І тепер я люблю, як червоніє небо на сході, як випливає з-за гори велика золота куля, як займаються іскорки в краплинах роси.
Коли сходить сонце, пахне пшениця, пахне земля...
І такий малий світ... (103 слова)

                                                                              За В.Сухомлинським


ІІІ. Ранок дихав свіжістю пробудженого лісу. Наповнювалися  соком бруньки, дзюркотіла вода, парувала нагріта сонцем вогка земля, шаленіли дрозди.
Я вийшов на простору галявину, залиту вранішнім рожевим світлом. Її перетинав струмок, і вся вона аж переливалася яскравими соковитими барвами. Наче хтось розсипав самоцвіти – сині, фіолетові, білі, жовті...
Самоцвіти – це пелюстки перших весняних квітів. Поблизу струмка горять ліхтарики мати-й-мачухи, світять у темний вологий рівчак. Поспішає рослинка. Ще й листя на ній немає, а на покритих лусочках опушених паростках вже горять жовті суцвіття. Вони  пробудилися ще під снігом, який узимку прикривав  мати-й-мачуху від морозів. Дихання рослинки підігріло сніг, утворився льодяний купол – справжній тобі парничок. (100 слів)

                                                     За  С.Мацюцьким


Контрольна робота №8
«Будова слова»
І варіант

1. Лексичне значення слова містить:
а) основа слова;
б) закінчення слова;
в) префікс;
г) суфікс.
2. Граматичне значення слова містить:
а) основа слова;
б) закінчення слова або закінчення і прийменник;
в) корінь слова;
г) префікс і суфікс.
3. Корінь слова – це
а) змінна значуща частина слова, що виражає його граматичне значення;
б) частина слова без закінчення;
в) головна значуща частина слова, що містить спільне значення споріднених слів;
г) значуща частина слова, що служить для творення слів з новим лексичним значенням або новим відтінком у значенні.
4. Позначте рядок, у якому всі слова – спільнокореневі:
а) носити, принести, безносий, занесений;
б) водити, приводити, вода, заводний;
в) вкусити, куснути, прикушений, прикус;
г) в’язкий, прив’язнути, без’язикий, в’язати.
5. Слова радість – радісний це:
а) різні форми одного слова;
б) спільнокореневі слова;
в) синоніми;
г) омоніми.
6. Позначте рядок, у якому подано спільнокореневі антоніми:
а) чужина – батьківщина;
б) честь – безчестя;
в) юність – старість;
г) чистосердечність – лицемірство.
7. Позначте рядок, у якому всі слова мають нульове закінчення:
а) голуб, радість, збори, восьмий;
б) день, воля, зріст, вождь;
в) гараж, журі, дощовий, гамір;
г) лист, звіт, джміль, кисіль.
8. Позначте рядок, у якому всі слова не мають закінчення:
а) поні, швидко, учора, блиск;
б) таксі, щиро, здавна, колібрі;
в) шоу, вар’єте, бокс, відважно;
г) леді, міксер, парі, пепсі.
9. У словах читати, співати значуща частина ти – це
а) закінчення;
б) суфікс;
в) частина кореня;
г) корінь.
10. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з префіксом с-:
а) _повістити, _ходи, _печений, _плетений;
б) _попелити, _чіпляти, _погад, _топтаний;
в) _причинити, _піткнутися, _сувати, _казати;
г) _пробувати, _тислий, _сідатися, _чорніти.
11. Позначте рядок, у якому всі слова пишуться з префіксом пре-:
а) пр..чепурити, пр..гарний, пр..кислий;
б) пр..милий, пр..старий, пр..старкуватий;
в) пр..чіткий, пр..мудрий, пр..міцно;
г) пр..глосно, пр..сміливий, пр..міський.
12. Префікс при- надає словам значення:
а) збільшеної ознаки;
б) наближення або приєднання;
в) пестливості або зменшеності;
г) збільшеності або згрубілості.
Контрольна робота №8
«Будова слова»
І варіант

1.    З яких значущих частин складається змінюване слово:
а)    префікса і суфікса;
б)    суфікса і закінчення;
в)    префікса, кореня, суфікса і закінчення?
2.    У якому слові нульове закінчення:
а) кінь;
б) небо;
в) високо?
3.    Знайдіть спільнокореневі слова:
а)    задум, задуманий, задуха;
б)    колос, колодязь, колисанка;
в)    красень, прекрасний, окраса.
4.    У якому рядку записані форми одного слова:
а)    рік, роковини, щорічний;
б)    він, йому, його;
в)    вода, водій, водії?
5.    У якому слові треба вживати префікс при-:
а) ..клеїти;
б) ..рва;
в) ..чудово?
6.    Префікс з- передається буквою с перед:
а) д, т, з, с, ч, ш, р;
б) б, п, в, м, ф;
в) к, п, т, ф, х.
7.    Префікси роз-, без- пишуться:
а)    перед дзвінкими;
б)    перед глухими;
в)    завжди, незалежно від того, який наступний після префікса звук.
8.    Який префікс уживається для вираження вищої міри ознаки:
а) з-;
б) роз-;
в) пре-?
9.    Який префікс указує на неповноту дії чи ознаки:
а) без-;
б) про-;
в) при-?
10.    У якому слові допущено помилку:
а) зкопіювати;
б) здогадатися;
в) стягти?
11.    Виберіть слово з правильно визначеним коренем:
а) беззубий;
б) розклад;
в) попрочитувати.
12.    Виберіть слово, яке має закінчення:
а) тінь;
б) низько;
в) пішки.
Підсумкова контрольна робота             
Підсумкова контрольна робота визначає рівень знань, умінь і навичок учнів 5 класу з вивчених тем з української мови за весь рік навчання.
Кожен варіант підсумкової контрольної роботи складається із 8 завдань трьох типів, які відрізняються за рівнем складності.

            У завданнях першого типу (1–5), що відповідають початковому і середньому рівням навчальних досягнень учнів, необхідно зазначити лише одну правильну відповідь із чотирьох запропонованих, позначивши хрестиком ту літеру в таблиці, якій відповідає правильний варіант. За кожну правильну відповідь учень максимально отримує 1 бал.


         Завдання другого типу (6–7) відповідають середньому і достатньому рівням навчальних досягнень і перевіряють не тільки теоретичні знання учнів, а й практичні навички.
Відповідь на ці запитання учні не записують у таблицю, а оформлюють більш розширено.
       За правильне виконання завдань другого типу (6–7) учень може отримати максимально 2 бали (по 1 балу за кожний компонент).

           Завдання третього типу (8) відповідає достатньому і високому рівням навчальних досягнень учнів і є творчим. Учні мають пояснити, як вони розуміють значення прислів’я, створивши самостійний зв’язний текст. Оцінюючи це завдання, учитель має враховувати вміння учня обґрунтовувати власні думки, робити узагальнення, використовувати мовні засоби з метою доведення своїх міркувань, зв’язність, завершеність тексту, а також грамотність і охайність творчої роботи. Максимальна кількість балів за творче завдання — 3.

Контрольна робота №9
І варіант

1. Іменниками є всі слова в рядку: 
А держава, намисто, три, двічі;
Б двійка, спина, настрій, радість;
В зрання, ранок, байдужість, золото;
Г читання, два, тричі, велич.

2. В алфавітному порядку записано всі слова в рядку:
А краса, автобус, хліб;
Б сіль, сільський, сором;
В малюк, маяк, манеж;
Г альбом, арія, ананас.

3. Слово серце вжито в прямому значенні в рядку:
А хворе серце;
Б ніжне серце;
В материнське серце;
Г серце України.

4. НЕ є словосполученням сполука слів:
А спів пташок;
Б читати книгу;
В сонячний ранок;
Г батьки і діти. 

5. М’який знак замість пропусків слід писати в усіх наведених словах у рядку:
А пул..с, комп..ютер, тін..;
Б українс..кий, Пол..ща, Хар..ків;
В діл..ниця, нен..ці, їдал..ня;
Г гір..кий, Гор..кий, пол..ський.

6. Установіть відповідність між частинами фразеологізмів. 
1 гордіїв
2 дамоклів
3 прометеїв
4 ноїв 
А горб
Б ковчег
В меч
Г вузол
Д вогонь
7. Виконайте синтаксичний розбір речення. Визначте відмінки іменників.
Пісня шириться, росте, розливається на вечірніх просторах Дніпра (О. Дов-
женко).
8. Як ви розумієте значення прислів’я: «Кожному птаху своє гніздо миле»? 
Контрольна робота №9
ІІ варіант

1. Виділене слово є прийменником у рядку:
А Ох, тривого, дика тривого, не шаленій і серця не край.
Б Посадив юнак тополю край дороги.
В Мій рідний край — це батьківська земля.
Г Краснодарський край межує з Україною через Керченську протоку.

2. Лише дзвінкі приголосні мають усі слова в рядку:
А радість, сонце, світити;
Б користь, ложка, перелаз, Прага;
В голуб, обкопати, різний, сир;
Г джерело, зміна, ніж, будівля.

3. Укажіть речення з фразеологізмом:
А Мої дні течуть тепер серед степу… (М. Коцюбинський).
Б До місяця рукою подати… (М. Литвин)
В Ще сонячні промені сплять — / Досвітні вогні вже горять (Леся Українка).
Г Ой у лузі червона калина похилилася (Народна твор-
чість).

4. Поширеним є речення:
А Тетяно, будь відвертою.
Б Іванко, мабуть, заснув.
В Мені радісно.
Г Таємниці білими нитками шиті.

5. Апостроф уживається в усіх словах у рядку:
А м..ята, мавп..ячий, в..юн;
Б роз..яснити, п..єдестал, б..юро;
В пам..ять, комп..ютер, м..язи;
Г ін..єкція, зів..ялий, св..ято.

6. Укажіть рядок, у якому словосполучення потребує редагування. Запишіть правильний варіант, визначте в ньому частини мови.
 А дякувати вас;
 Б зошит з історії;
 В суперечити істині;
 Г навчатися музики.
7. Виконайте морфемний аналіз (розбір за будовою) слів. Складіть з одним із них просте речення, підкресліть граматичну основу.
Підрядний, розпис.
 8. Як ви розумієте значення прислів’я: «У нашій дружбі — наша сила»? 






 
  


Автор: на
Ярлыки:

1 комментарий:

Подписаться на: Комментарии к сообщению (Atom)