Історія народу

Вільховецька ЗОШ І-ІІІ ст.

Будь горда за них, Україно!

Вони безсмертні в пам’яті народній!

(реквієм пам’яті героям ОУН-УПА)

сценарій

літературно – музичної композиції

вчителя української

мови та літератури

Анохіної Н.П.

Україно! Божество моє земне!

Хай святиться ім’я твоє в серцях синів твоїх і дочок!

Хай прийде царствіє твоє на власному терені!

Хай здійсниться воля твоя во благо українців

Нині, і повсякчас, і навіки віків!

Тобі ще тяжко. Сповиток з минувшини

Не відпускає, мов кайдани, тисне,

Але сьогодні заблукалі душі

Вже згадують і небо твоє, мову, пісню,

Моя найкраща, вічна і єдина

Колиско і Вітчизно – Україно!

Горджуся тим, що українка я, дитя свободи

Твоєї, мій згорьований народе!

Славлю тебе, Україно, і Славлю дітей твоїх, що за волю народу поклали на жертівник в боротьбі з ворогом свої буйні голови!

Дзвони у дзвони, світе мій! –

Безіменні довкола могили.

Дзвони, щоб ті, кого за волю вбили,

Воскресли в правоті своїй!

Пильнуй, Україно, пильнуй

Своєї гіркої свободи!

Вони ждали віками такої нагоди,

Пильнуй, Україно, пильнуй!

Згадай, Україно, згадай,

Яка їх кривавила хвища,

Героїв, що вкрили твої бойовища,

Згадай, Україно, згадай!

Вони безсмертні в пам’яті людській,

Їх кликав зов вкраїнського народу,

Як задзвонили коси нових жнив,

Манив і надив серце подих волі.

Немало тих синів і дочок –

І “Бистрих”, і “Орлів”, “Калин” –

Спочили десь в ярах, дібровах

І без хреста, без домовин.

Їм рідна батьківська земля

Своє тепло останнє віддала!

Це наші славні браття й сестри,

Що не продали свої честі,

Вони не стали на коліна,

Їх не зламала вража сила,

Пішли на муки і тортури,

Не зрадивши своєї віри,

Не зрадивши свого народу

І не зганьбивши свого роду!

За волю, мову, пісню солов’їну

Пролили кров свою невинну

Ніхто з них не боявсь вмирати,

Не шкодував себе в бою,

І всі за честь боролись свято,

За землю стоптану, свою!

Ні хвилини спокою, гарячую зброю

Ви міцно тримали в руках.

До волі ви кликали, не на розбої,

Тернистий, та славний стелився вам шлях!

Світ очищається від бруду...

Ніколи правді й честі не зміліти –

Вже нині правнук на могилу ставить квіти

Й питає: “Хто вони були?

Яку творили переміну?

Де їх родинна сторона?”

І відповідь йому одна:

“Вони – борці за Україну!”

Свою історію вони писали кров’ю на землі,

Писали словом, шаблею, мечем,

Піснями і невільницьким плачем,

Могилами у полі без імен

Новела “Влодко”

(лине сумна мелодія)

Сумує вітер реквієм в лісах,

Десь губить ягоди зажурена калина,

Старенька мати все ще дивиться на шлях,

А син поліг за волю України!

Не виглядай його з важких доріг,

Він недаремно в боротьбі загинув,

Знай: перед злом він відступить не зміг,

Бо так любив тебе і Україну!

Сумує вітер реквієм в лісах,

Десь губить ягоди зажурена калина,

Не плачте, матері, бо житимуть сини в піснях,

В гарячім серці неньки-України!

Несіть їм, дівчата, і сльози, і квіти,

Нарвіть, юнаки, сон-трави,

Вони теж так хотіли кохати і жити,

Були молоденькі, як ви...

Простіть нас, забуті могили,

Простіть нас, сини України,

Що пізно піднялися всі ми,

Що ви в невідомості тліли.

Сьогодні пам’ять знову відродилась,

Звелися хрести на могилах високі,

Щоб свічкою новою запалилась

Душа, знайшовши вічний спокій

Встань, брате український, зупинись,

Ти чуєш, сестро, на хвилину зупинись

І біля місця цього голову схили,

Борцям за волю низько поклонися.

Думкою, молитвою віддай шану відомим і безіменним українським патріотам, що знайшли у цих лісових ямах свій вічний спочинок.

Читають разом:

Їх дух воскрес вже у воскреслій Україні,

Тож закликаєм всіх вас нині

Людської пам’яті знов свічку запалити.

(Пісня “Спіть хлопці спіть”)

(всі несуть свічки і вінки на могили)

(салютування автоматників)

Спіть, герої, спіть,

Голови склоніть.

Хай вколише вашу тугу

Шумнокрилий вітер з лугу...

Голови схиліть...

Тихим сном засніть.

Будь горда за них, Україно,

Вони безсмертні в пам’яті народній!

А ми даємо клятву на могилі,

Що серцем будемо завжди єдині

В борні за долю України!

(гармати)

Пісня “Марш сіроманців”