Портфоліо

Тема досвіду	Формування соціокультурної компетентності на уроках української мови та літератури
Автор	Анохіна Ніна Петрівна - вчитель української мови і літератури ЗОШ І-ІІІ ступенів села Вільхівці Чемеровецького району
Сфера застосування	Загальноосвітній навчальний заклад, середня і старша школа
Актуальність	Освіта на шляху до Євроінтеграції вимагає від нас формування та розвитку національно свідомої, духовно багатої особистості в незалежній українській державі. Тому перед собою поставила завдання випустити у світ не просто носія знань, а успішну і конкурентно спроможну у сучасному прагматичному суспільстві особистість. Хтось із мудрих сказав: « На світі тільки одна професія від Бога - Учитель, всі інші - від учителя.» Отож, якщо Всевишній посилає у світ дітей, значить він ще не розчарувався у людстві. Коли я обирала проблему, над якою працюватиму, то переслідувала 3 вимоги як часу, так і дитячого середовища: актуальність, новизна, результативність. А найголовніше - вважаю, що шкільні роки - це ранок життя, а ранок має бути щасливим.
Основна ідея	Як на мене, то ідея мого досвіду закладена у словах              В. Шевчука «Коли хочемо збудувати у світі власний дім, ми повинні знати як його будували до нас предки наші. Коли хочемо бути розумними, ми повинні знати, як думали до нас. Коли хочемо зрозуміти світ і себе у ньому, ми повинні знати як його розуміли до нас. Це речі аксіомні, але їх треба повторювати, бо самостійно бур’ян росте, а не культурна рослина, і сама по собі поширюється глупість а не розум. Розум нам треба культивувати, доєднувати до розуму предків, а недомисля їхнє бачити й пробачати.» На уроках мови та літератури, в позаурочний час постійно повинно відбуватися «соціокультурне зростання» учня щоб робочі функції школярів в не зводились до «трьох "зе"» (завчив, здав, забув)
Новаційна та інноваційна значущість	Ні дня без творчості - ось головний пріоритет сучасного вчителя Учителю-словеснику випадає найпочесніша, найвідповідальніша місія допомогти учнівській молоді прилучитися до культурної скарбниці українського народу. Зауважимо, що на сучасному етапі 1 процес освоєння культурної спадщини має свої особливості. Тенденція переосмислення ролі й значення культурної спадщини полягає у прагненні не лише зберегти її в первісному вигляді, а й активно ввести у формат теперішнього життя. Відкриття нового в старому спонукає не механічно використовувати надбання минулих поколінь, а вивчати його й активно вводити в сучасну соціокультурну ситуацію, розуміти спадкоємність художніх цінностей. Адже «... культура - це насамперед пам’ять. Тому вона завжди пов’язана з історією, завжди передбачає неперервність морального, інтелектуального, духовного життя людини, суспільства»
Наукові дослідження, концепції, теорії, на які опираюся, які використовую	Теоретичний аспект: праці науковців  В. Загороднова, доктора педагогічних наук Бердянського державного педагогічного університету, Г Корицької , доцента Запорізького обласного інституту післядипломної  освіти, М. Пентилюк, професора, завідувача кафедри мовознавства, доктора педагогічних наук, Заслуженого діяча науки і техніки, А.Ярмолюк. співробітника лабораторії навчання української мови Інституту педагогіки НАПН України  Психологічний аспект:  Г.Войтович – старший науковий викладач кафедри педагогіки та психології ХОІППО, Зазуліна Л.В. – кандидат педагогічних наук, доцент, Федоров В.Д., кандидат педагогічних наук, доцент. Педагогічний аспект:  І.Д.Бех  -  академік АПН України, доктор психологічних наук, професор (Інститут проблем виховання АПН України)
Технологія реалізації ідеї та їх складових	Досвід роботи апробований із врахуванням таких правил і принципів: Ø навчати любити, знати і поважати слово, яке є першопочатком Дії, Чину, Творення і Сотворіння; Ø орієнтація на досягнення життєвого успіху; Ø поданий матеріал повинен бути цікавим, зрозумілим і практично спрямованим; Ø урізноманітнення форм і методів навчання; Ø спонукати до самостійності, креативності, орієнтації в інформаційному просторі, критичного мислення; Ø стимулювання творчої діяльності та ініціативи, орієнтуючись на знання та уміння учнів; Ø навчати діалогічно, у співпраці з учнями; Ø системність знань; Ø максимальне наближення навчального матеріалу до реалій життя, близьких школярам ( розуміння важливості знань, необхідності постійного їх оновлення і значущості самоосвіти)
Інновації в навчально - виховному процесі	За інноваційним потенціалом досвід носить комбінаторний характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє мені самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології. Матеріали досвіду були розглянуті на засіданні творчої групи РМК вчителів української мови та літератури. Активно використовую інтерактивні методи: асоціативна квітка, дерево рішень, творчі завдання, робота в малих групах, навчальні ігри, моделювання, КТС, портфоліо учня, метод ПРЕС, мозковий штурм; прийом ейдетики ( прийом АТАКА, піктографічне, асоціативне, малюнкове письмо); використання сучасних інформаційних технологій, мультимедійних презентацій і уроків. Стало моєю доброю традицією проводити Шевченківські свята, дні мови, літературні читання, предметні тижні, участь у загальноукраїнських флешмобах , де готується кожен учень, зокрема, так і клас в цілому.
Аналіз результатів професійної діяльності	•            Участь у районному конкурсі читців 2012-2013н.р. – 1 переможець (І місце) •            Конкурс “Соняшник” : 2010-2011н.р. – 2 переможці (ІІ, ІІІ місце) 2012-2013н.р. – 3 переможці (ІІ місця) •            Конкурс “Патріот” 2010-2011н.р. – 2 переможці (ІІ, ІІІ місце) 2012-2013н.р. – 1 переможець (ІІ місце) •            Конкурс імені Петра Яцика 2012-2013н.р. – 1 переможець (ІІ місце) 2013-2014н.р. – 1 переможець (ІІ місце) •            2009 – 2010 н.р. – Міжнародний літературно – мистецький конкурс “Для тебе, Україно!” (Савчук Олеся, ІІІ місце) •            2009 – 2010 н.р.– МАН “Катерина Білокур. Таїна натхнення” (Савчук Олеся, ІІІ місце) •            2009 – 2010 н.р. – Всеукраїнський історико – літературний конкурс “Лицарі українського романтичного світосприйняття М. Коцюбинський. С. Параджанов”  (Савчук Олеся, лауреат) •            2009 - 2010 н.р. – МАН “Духовна культура українців” (Катков Дмитро, ІІІ місце) •            2010-2011 н.р. - МАН “Коломийки, як один із різновидів усної народної творчості” (Коршук Анастасія, участь) •            2013-2014 н.р. – МАН “Лексика обмеженого вживання у творах Люко Дашвар”(Аношкін Іван, участь) •            2014-2015 н.р. – МАН «Мікротопоніми села» (Дубова Діана, 9 клас, заочний конкурс)
Проблеми і труднощі в процесі роботи, шляхи подолання	Найбільшим своїм досягненням вважаю беззаперечний потенціал учнів щодо виявлення власної національної свідомості. Мої школярі духовно багаті і морально стійкі майбутні громадяни демократичної європейської держави. Проте чималою проблемою у власній роботі як словесника та й суспільства в цілому, вважаю втрату інтересу до читання. Учні не завжди читають те, що вимагає програма, не кажучи вже про періодику, сучасну прозу та поезію, довідкову літературу, наслідком чого є безграмотність, невміння висловлювати думки, зв’язно спілкуватися.
Моя точка зору на зміст освіти	Спробую висвітлити своє бачення основних тенденцій (можливостей) розвитку змісту освіти: Ø переорієнтація з пасивних форм навчання на активну творчу працю; Ø модернізація української системи освіти неможлива без опори на етнопедагогічний фундамент. Ø етнопедагогіка повинна бути педагогікою національного розвитку, відродження та етнічного виховання Ø освітня система повинна бути побудована на традиціях, звичаях, інтересах країни, що дбатиме про виховання майбутнього державотворця Ø  забезпечення результату навчання, а не нарощування обсягу змісту Ø  використання здоров’язбережувальних технологій, щоб учні могли більше рухатися, а не перебувати у статичному положенні; Ø щоб тексти нових шкільних підручників не виховували у дітях людей зі світоглядом XIX ст., а були складені відповідно до нового стандарту, а не всупереч йому, і використовувались у школі після обов’язкової апробації.