Предтеча нової української літератури (шляхами життя і творчості Г. С. Сковороди)

Урок 1

Тема. Предтеча нової української літератури.

Мета: опрацювавши матеріал, учні мають збагнути суть життєвого

і творчого подвигу Сковороди, захопитися його особистістю,

творчістю, ідеями та філософськими поглядами; за окремими

деталями побачити загальний образ.

Метод проведення уроку - лекція з елементами бесіди.

Тип уроку-комбінований.

Обладнання: портрет письменника, вибране його творів, монографії,

статті про нього.

Хід уроку

Перевірка домашньої підготовленості учнів до заняття,

зокрема хронологічної таблиці, складеної за біографією Сковороди. Усна розповідь одного з учнів про Сковороду на основі прочитаної в підручнику статті та складеної хронологічної таблиці.

З'ясування етимології слова «предтеча» і чому ми так називаємо Григорія Сковороду. (Це слово прийшло з церковнослов'янської мови в конкретній назві Іоанна Хрестителя, який ще до появи Ісуса Христа проповідував пришестя Спасителя. Конкретне значення - той, що йшов попереду. Сковорода передував Котляревському і Шевченкові, які вчилися на його життєвому прикладі і творчості). Опрацювання нового матеріалу

Вступне слово вчителя. Давайте на основі того, що ви вже знаєте про Григорія Савича Сковороду, спробуємо уявити його живого, почути голос, зрозуміти думки й переживання. Погляньмо на портрет мислителя. Високе чисте чоло, спокійний, сповнений почуття власної гідності погляд уважних очей. А ось на малюнку художника він на весь зріст - високий худорлявий чоловік у простій селянській свитині з ціпком у руці неспішне крокує рідною землею, тими ж дорогами, якими й сьогодні проходять чи, точніше, проїздять багато людей: Київ, Переяслав, Харків. Та послухаймо, що писав цей уже немолодий і хворий мандрівник у листі до одного зі своїх приятелів - Єрмолова, прохаючи підібрати йому для купівлі недорогу й теплу шубу:

•  Ах, не сливаймо самих нас в одно тождество! Одно в нас тіло, а душа -другеє діло. Пусть бренное тіло, как родилось на то, так й болит, но душа да радуется, что по одному (тілу) ми тлієм, но по душе обновляємся. Тілом ми ничто, но душею чтось-нечтось, да еще й великеє. Оно вовеки с нами, й ми с нею й в ней (Сковорода Г. Твори.-К., 1983).

Чи ви коли-небудь чули щось подібне від своїх старших родичів і знайомих? Що нам тут дивне й незвичне?

Дивно, що головна турбота цієї людини не про побутові незручності, які для наших сучасників найболючіші, а про справжню сутність людини - душу, без якої вона просто двонога істота, тварина класу ссавців. Сковорода радів з того, що мав душу, що вона не піддається старості та хворобам і є вічною.

А що нам ще не зовсім звичне в цьому короткому уривочку з писань Сковороди?

Так, незвична мова, далека від живої розмовної мови. Ота сама книжна давньоукраїнська мова мандрівних дяків, літописів, документів тієї доби. Письменник не порушував тодішньої усталеної традиції. Але життям своїм і творчістю підготував ґрунт для тих, хто "низьку" народну мову зробить високою. Отож спробуймо пізнати душу Сковороди через його вчинки, долю і слово.

Які вчинки й повороти долі філософа здивували вас?

їх досить багато, цих свідчень незвичайної особистості нашого поета і філософа. Уявімо час, коли йому випало ходити по цій землі: 1722-1794 рр. Це - важкі часи жорстоких розправ з "мазепинцями", скасування гетьманщини, знищення Запорозької Січі. На очах Сковороди закріпачувалася Україна, царським указом припинялася діяльність мандрівних дяків, відбувалося могутнє селянське повстання, назване Коліївщиною, під час якого один із приятелів Сковороди О. Мельхіседек освятив гайдамацьку зброю.

Що ж робити в цій шаленій житейській бурі людині, яка прагне жити відповідно до своїх гуманістичних поглядів і вчительського покликання?

Свободу дій у Малоросії мали тільки ті, хто довів свою рабську відданість цариці або заховався за монастирськими мурами. Сковорода ж - дитина козацького роду й духу. Висока освіта ще більше поглибила його вроджене прагнення бути вільним. Він утікає від багатства та чинів - цих обов'язкових супутників рабства - на нескінченну дорогу пошуків істини, смислу людського буття на землі. І шукає Сковорода ту істину не за чужими морями, а поміж рідним народом, несучи світло знань усім, хто тільки хоче знати. Цього дивного вчителя у селянській свиті знала вся Україна, скрізь він мав приятелів і домівку.

Як ви думаєте, чому йому вірили І так глибоко шанували?

Дев'ятикласники пояснюють: та тому, що він жив так, як учив (чи багато зараз таких учителів?). Ось кілька прикладів. Сковорода твердить услід за великими мудрецями людства Платоном і Сократом: "Пізнай себе!" -і дає ще глибше розуміння цієї необхідної для людського щастя істини: "Щастлив тот, кто сопряг себе частную должность с общею. Сія єсть істинная жизнь".

Відчуваючи, що він покликаний бути вчителем свого народу, Сковорода стає ним після того, як його вигнали з Переяславського колегіуму, потім - з Харківського за вільнодумство та непокірливість. Тепер на сільському майдані, на тихій пасіці, в колі молоді чи статечних чоловіків він був однаково бажаним і потрібним, і тому завжди мав де переночувати і що з'їсти. Із Сковородою не поводилися так, як з мандрівними дяками, що частенько виступали в ролі прохачів, бо його глибоко шанували.

Як ви знаєте, Григорій Савич був талановитим співаком, музикантом і композитором. На яких інструментах він грав?

На сопілці, бандурі, скрипці. Наш пісенний народ на той час ще не онімів од панщини й горя, Ще не ніс на крилах своєї душі прагнення високої краси, ще підхоплював тисячоголосо пісні сучасників Сковороди - Марусі Чурай і козака Семена Климовського. Так само підхоплювалися й пісні Сковороди. Це додавало йому снаги простувати далі невторованою своєю стежкою, бо це теж була його "сродна" праця, як і вчителювання.

Поневолена Україна волала до Бога про порятунок, шукала його в церквах і Біблії, намагаючись пізнати, де ж та справедливість і святість. А Сковорода, проходячи містами й селами, твердив кожному, хто його слухав: "Бог біля тебе, з тобою, в тобі є..." Про Біблію, яку знав досконало, висловлювався так:

Вірне слово, що цар і суддя ізраїльський, а християнський Бог Є Біблія.

Але сей Бог наш перше на єврейський, потім на християнський рід незчисленні й жахітливі навів марновірства повені...

Сей семиголовий дракон (Біблія), вод гірких твань вибльовуючи, усю свою земну кулю покрив марновірством. Воно не щось інше є, як безрозсудливе, але начебто Богом здійснюване й під його захистом розуміння.

Сих дріжджів упившись, марновір виброджує й козлоголосить безглуздя, об'являючи неприятелями і єретиками всіх незгодних з ним...

Ці слова на той час звучали надзвичайно викривальне. А нині? Вслухайтеся, наскільки актуальними є такі слова Сковороди: "Із марновірства вродилися нісенітниці, спори, секти, ворогування міжусобні й подиву гідні, рукоприкладні й словесні війни..."

І в цей же час згадаємо, що, осуджуючи лицемірство й фарисейство отців церкви, сам Сковорода намагався жити за прикладом Ісуса Христа. Звідси його кредо "Мой жребій з голяками", звідси безмежне довір'я до нього народу.

Чи легко було ще молодому Сковороді долати природне прагнення мати сім'ю й кохану жінку, життєві спокуси, а вже в літах - бажання спокою та затишку?

Мабуть, дуже нелегко. Та "сродна" його праця - обраний ним шлях. І він невтомно ніс свій хрест до самої старості, до останнього дня життя, бо ж знав точно і твердив усім, що тільки в праці, активності, зацікавленості, постійному навчанні й пізнанні - смисл життя людини.

Підтвердженням того, що він вийшов переможцем у життєвій боротьбі, є заповіданий ним напис на могильній плиті: "Мір ловил меня, но не поймал".

Розмову про життя і творчість Сковороди підсумовуємо.

Чому свої твори Сковорода писав книжною мовою? Чи були вони близькими і зрозумілими людям?

- Старше покоління тих часів ще встигло отримати традиційну освіту, а все написане Сковорода підтверджував своїм життєвим прикладом і пояснював народною розмовною мовою.

Як на прикладі свого життя Сковорода довів необхідність для людини "сродноГ праці?

- Без багатства, чинів, сім'ї він усе-таки почувався впевненим у собі і щасливим, переможцем над усіма дрібними марнотами, про що свідчить його заповіт.

Що з життя Сковороди ми можемо взяти для себе як приклад, застереження, пораду? "

- Тверезий критичний погляд на всі авторитети, самостійність у пошуках своєї долі, любов до батьківщини, правдивість, чесність, мужність і стійкість.

Домашнє завдання. Прочитати за хрестоматією твори Сковороди "Розмова, звана алфавіт, чи Буквар світу", "Кільце", "Вдячний Еродіи", "Убогий Жайворонок". Підготуватись до аналізу їх за традиційною схемою.

ЛІТЕРАТУРА

Від Вишенського до Сковороди: Збірник. - К., 1972. Сковорода Г. Твори. - К., 1983.

Драч І., Кримський С, Попович ІУІ. Григорій Сковорода. - К., 1984.

Колодний А. Бог біля тебе, з тобою Б, в тобі й...ІІ Людина і світ. -1994.- №9.

Махновець Л. Григорій Сковорода. - К., 1972. Пільгук і. Григорій Сковорода. - К., 1971. Вшановуємо славетних. - К., 1972. Шевчук Вас. Предтеча. - К., 1982.

Урок 2

Тема. Літературно-естетичні погляди Григорія Сковороди, його поетична творчість.

Мета: розкрити особливості поетичного світу Сковороди, джерела його натхнення; розвивати чуття слова; виховувати патріотизм як любов до малої і великої батьківщини, рідної природи, пісні.

Тип уроку -комбінований.

Хід уроку

Вступне слово вчителя. Я сподіваюся, що ви вже прочитали й проаналізували вдома поетичні твори Григорія Сковороди. Тепер прочитаймо їх ще раз, пам'ятаючи про увагу до слова, виразність і чистоту нашого усного мовлення під час обговорення. Вірші Сковороди ми будемо читати в перекладі на сучасну українську мову, іноді порівнюючи з оригінальним текстом. Ви самі зрозумієте, чому. Практична робота з текстами

"Всякому городу нрав і права". Виразне читання. Запитання:

Це ми вже зустрічалися з цим твором, хоч дещо переробленим? У яких філософських притчах Сковороди. розроблялася ця ж тема?

-        Пан Возний з п'єси Котляревського "Наталка Полтавка" співає пісню
"Всякому городу..." її мотиви звучать і у творах "Алфавіт..", "Вдячний
Еродій", "Убогий Жайворонок".

Яка правідна думка цього сатиричного твору?

 Осуд холуйства і дрібної суєти світу, яка заважає людині жити в ладу із власною совістю і природовідповідністю, що є основою людського щастя і сенсу життя.

Які художні особливості сатири Сковороди?

-        Чітке й лаконічне зображення типових образів людей тодішнього
суспільства і уявне випробування їх перед лицем самої смерті як підсумку
життя людини.

Виразне читання й самостійний аналіз учнями ліричних поезій Сковороди "В город не піду багатий", "Гей, поля, поля зелені", "Ой, ти птичко жовтобоко", "Вольность".

У слабшому класі доцільно колективно проаналізувати ці твори за питаннями:

Що єднає всі прочитані поезії?

-        Тема - зображення життя людини в єднанні з природою, що вражає
красою і наповнює животворною силою.

Яка Ідея названих творів?

-        Благословення людини, здатної відстояти своє право на життя в ладу
з власною совістю та вподобаннями.

У чому художня своєрідність поезій?

-У їх пісенності. Недаремно багато віршів Сковороди стали народними

піснями. Вони ліричні, в них відчувається єдність почуття й думки.

Що було джерелом поетичного натхнення Григорія Сковороди?

-Рідна природа, глибоке розуміння її ролі в житті людей; багатюща українська народна творчість, вроджена поетичність душі письменника, його музикальність, щирість.

Чому свої поезії Сковорода назвав "Садом божественних пісень" І як вони перегукуються з філософією І реальними вчинками Сковороди?

Домашнє завдання. Прочитати афоризми Сковороди, три з них вивчити напам'ять.

Урок 3

Тема. Філософські погляди Сковороди.

Мета: учні мають усвідомити, що життєві переконання Сковороди

невіддільні від його творчості, оцінити внесок письменника в розвиток

світової філософської думки; визначити провідні ідеї

сковородинської філософії і значення їх у нашому житті.

Обладнання: філософські твори Сковороди і наукові праці про них.

Тип уроку -комбінований.

Хід уроку

Вступне слово вчителя. Сьогодні наша мета - осягнути хоча б найголовніше у важливих філософських творах Сковороди. Ми вже знаємо, що життя українського мудреця - це втілення в конкретних діях і творах його переконань. (От би й нам досягти хоч трохи такого самостверджнення у своєму прагненні добра і справедливості, коли не чекають від когось, а самі прагнуть дорости до велетнів духу!) Було те життя дуже різним: від стриманості й аскетичності в побуті до найвищого злету у слові, музиці, любові до Батьківщини, в істині, добрі і красі. Тому так виразно, чітко видно у філософських творах Сковороду-поета, а в поетичних - Сковороду-філософа. Простежимо це на конкретних творах, не забуваючи хоч трохи звіряти втілені в них ідеї зі своїми поглядами й розумінням світу.

Робота з текстами творів

Учень читає хрестоматійний уривок з "Алфавіту..."

Питання:

Чи все вам зрозуміло у творі? До якого висновку підводить нас Сковорода?

Що свідчить про те, що філософа цікавили проблеми виховання? Підтвердіть свою думку уривками тексту

Учитель читає ще кілька уривків з цього твору і разом з учнями коментує їх. Потім виразно читається уривок притчі "Вдячний Еродій". Питання:

Як розуміє виховання Сковорода?

Що відповіли б ви на питання Сковороди: "Чи є плодом тонка наука, копи недобре серце? Яка користь з янгольської мови, коли в ній немає доброї думки?" Наведіть приклади з нашого життя.

Як ви оцінюєте сучасний принцип загального всеобучу (у світлі поглядів на цю проблему Сковороди)?

Які художні засоби у розглянутих творах свідчать про поетичність світосприйняття й мовлення Сковороди, а також про виразні риси менталітету українців?

- Часте використання художніх прийомів, зокрема порівнянь, образів народної поетичної творчості - кота, орла, сокола, клубка, яблуні, прислів'їв та приказок; кордоцентричність (думки весь час навколо серця, душі, почуттів добра, правди, справедливості); глибока вдячність і повага до конкретних своїх батьків.

Підсумок учителя про два розглянуті твори. Григорій Сковорода ніколи не говорив того, чого добре не знав, і так само не написав жодного рядка чи слова, не переживши його на власному досвіді і глибоко не проаналізувавши. Зверніть увагу: в першому творі дійові особи Григорій та Афанасій. Хто це? Як свідчать сучасники, то сам автор зі своїм приятелем. І так у багатьох інших творах, які, можливо, хтось із вас колись .прочитає. Усі філософські висновки - наслідок розмови чи диспуту з конкретними людьми. Висновки ж такі - істина, дарована Сковородою нам і прийдешнім поколінням для того, аби ми не відкривали вже відкрите, а з довір'ям і розумом користувалися його життєвим досвідом у сучасному світі. Бо, як ви ще не раз переконаєтеся, світ тільки зовні дещо змінився - людська ж природа лишилася такою самою, як і за часів Сковороди.

А тепер погляньмо ще на один вид його філософської творчості - на байки, або притчі. Що означає слово "притча"? Це слово з Біблії. Так називається твір, глибоко символічний, де істина висвітлюється не прямо, а у прихованій формі за нібито звичайною розповіддю про нібито звичайні речі. Згадаймо притчу про сівача, розказану Ісусом своїм учням. Що вона означає? (Слова Вчителя сприймаються лише тими, хто здатний їх сприйняти) Так ось тепер, вдумуючись у зміст притчі Сковороди "Убогий Жайворонок", давайте подбаємо, аби не на камінь, а на серце й душу нашу падали зерна істини - слова Сковороди. Учень переказує притчу "Убогий Жайворонок". Питання:

В чому полягає повчальний зміст пісеньки Сабаша? Що є запорукою волі для кожної особистості?

Чому Сковорода закінчує свою притчу знов-таки притчею "У друга вода солодша від меду"?

Якщо учні класу літературно добре підготовлені, можна розглянути ще байки "Бджола та Шершень" і "Олениця та Кабан".

Підсумком уроку буде бесіда про те, що учні дізналися про Сковороду-філософа і його погляди.

Домашнє завдання. Прочитати кілька разів поезії Сковороди "Всякому горо^ нрав і права", "В город не піду багатий", "Гей, поля, поля зелені", "Ой ти птичко...", "Свобода" ("Вольность"), вивчити уривки, що сподобалися, напам'ять і підготуватися до аналізу творів за схемою:

історія написання, тема твору; ідея твору і цінність її для нас; художні особливості.

                                                  Урок 4

Тема. Значення творчості Григорія Сковороди.

Мета: внаслідок роботи впродовж трьох уроків дев'ятикласники мають дійти висновку, що їм необхідно знати творчу спадщину Сковороди і використовувати його ідеї в реальному житті; треба виховувати в собі повагу до надбань минулих поколінь і почуття відповідальності за власне життя.

Обладнання: виставка, на якій книжки про Григорія Сковороду і фотографії пам'ятників філософу.

Тип уроку -комбінований.

Хід уроку

Вступне слово вчителя. Сьогодні ми з вами маємо підсумувати вивчене про життєвий і творчий шлях Сковороди. Чи багато ми дізналися про нього? 1 так, і ні. По-перше, нам стало зрозуміло, що це чи не найвидатніша постать не тільки в давній українській літературі, а й узагалі в колі видатних людей України і людства. Водночас ми за такий короткий час знайомства зі Сковородою тільки ледь доторкнулися до часточки його незвичайного розуму й духу.

По-друге, існує така закономірність, що кожен з нас бере з духовної скарбниці людства лише те, що може взяти й осягнути: це так, як піднімати тягар - хтось може піднята більше, хтось - менше. Можливо, комусь із вас у житті ще доведеться повернутися до спадщини Сковороди як до цілющого джерела - і ви тоді зрозумієте більше і відкриєте для себе те, що й я: ось уже котрий раз я разом з учнями гортаю сторінки життя і творчості цієї людини, щоразу знаходячи для себе щось нове, потрібне і переконуючись, що пізнати його до кінця неможливо. Як і кожну справжню людину. Він став Учителем не тільки для свого покоління, а й для всіх наступних. Це діяльність Сковороди підготувала ґрунт для появи на нашій землі Котляревського, а потім і Шевченка. Це завдяки його музичній творчості, зокрема фоторепродукції власноручного сковородинського нотного запису "Служби Грицкової" (відомої церковної служби "Херувимської"), віднайденого літературознавцем Леонідом Махновцем, ми довідалися про наших геніальних композиторів М.Березовського та А.Веделя, знищених у розквіті сил російським царизмом за свою любов до України. Була у Сковороди своя політична мрія - Торняя Республіка", держава вільних, щасливих своєю "сродною" працею людей, яких не торкається вірус жадоби до багатства й розкоші, до безмежної влади над людьми. Та не була вона реалізована, бо протягом довгого часу фунт культури нашої засівався не зернами правди, а блискітками фальшивих догм новітніх "мислителів", життя яких навіть краєчком не дотикалося до життя народу... Нині ми в цьому хаосі як нація маємо один позитивний момент - можливість пізнавати себе, своїх героїв і мислителів, духовних провідників не через якусь ідеологічну призму, а через власне серце й розум. Пізнаваймо ж Сковороду - у нім же пізнаваймо себе, свій народ, свої духовні цінності.

Підсумує вивчення теми бесіда:

Що взяв я для себе з життя і творчості Сковороди? Які афоризми особливо вразили мене своєю мудрістю, спонукали до роздумів над власним життям?

Насамкінець - один з учнів стисло перекаже зміст книжки про життя Сковороди Василя Шевчука "Предтеча" або І.Пільгука "Григорій Сковорода".

Оцінки учням ставлю за знання всієї теми. Для цього доцільно провести письмову самостійну роботу на 5 - 7 хвилин